3199
Історія Юрія, якого у народі прозвали «боярский маньяк», шокувала Україну та світ і саме вона частково перегукується із головним антагоністом українського серіалу «Тиха Нава» від платформи Київстар ТБ. Цей восьмисерійний серіал став безперечним хітом початку 2026 року серед прихильників детективів та трилерів через свою похмуру атмосферу, професійну гру акторів та моторошну історію, від якої неможливо відірватись.
Нижче ми зібрали для вас сім збігів із серіалу та реальної історії злочинця.
(Далі у тексті ми наводимо і порівнюємо деякі факти з реального розслідування та з серіалу, які можуть стати для вас спойлером).
- У серіалі головний антогоніст працював теслярем. У реальності ж злочинець теж був навчений цій професії — Юрій Кузьменко після закінчення школи здобув середню професійну освіту за фахом тесляр і багато років працював у цьому напрямку. Також після першого ув’язнення, яке сталось через пограбування, працював теслею у в’язниці.
- У серіалі усі злочини відбуваються біля залізничної станції. У реальності ж Юрій теж шукав своїх жертв неподалік залізничної станції «Глеваха», одного разу напав на 68-річну жінку на стежині, якою дачники скорочували собі шлях до платформи, вдарив її по голові та зґвалтував. Жінка померла на тому ж місці через кілька годин — від інфаркту. Також жертв він вишукував на зупинках транспорту, пропонуючи підвезти, чи у лісосмугах.
- У серіалі показана повна бездіяльність поліції, яка також була і в реальності. Свої злочини Кузьменко вчиняв у проміжку між 2005 та 2009 роками і поліція ігнорувала заяви жінок про ґванлівника, а також чи то через байдужість, лінощі і небажання знижувати статистику розкриття злочинів, могла і позбутися знайдених доказів та тіл. Також замість відкриття кримінальних справ поліція просто вигадувала безглузді версії смерті, наприклад, самогубство. Чому водночас на знайдених жінках був відсутній чи розірваний одяг, на тілі були побої та садна — вони просто не пояснювали.
Через це у суспільстві почало складатися враження, що поліція була у змові з жорстоким душегубом, адже вони відмовлялися не лише виконувати свою роботу, а посприяли еволюції Кузьменка — якщо спершу він тільки ґвалтував жінок, то з часом почав вбивати.
Також ця абсолютна байдужість дала маніяку час, щоб удосконалювати свою майстерність вбивств: він почав одягати на голову панчохи, щоб його не впізнали, на руки рукавички, щоб не лишати відбитків.
- У серіалі територіально маньяк діє у межах «трикутнику» з трьох міст. Така ж ситуація була і у реальності — до 2007 року Юрій Кузьменко чинив злочини у трикутнику населених пунктів Боярка-Васильків-Корчі. Саме у цих населених пунктах кількість жіночих трупів дуже зростала. Тільки 2007 року, коли «боярський маніяк» орудував на Київщині вже кілька років, начальник департаменту карного розшуку висунув версію про те, що у області орудує серійний вбивця. Підстава: на трьох тілах вбитих жінок було виявлено «біологічні матеріали», що належать одному чоловікові.
- Все ж були жертви, які змогли вижити. Одна із перших постраждалих, заяви якої проігнорували у поліції, роками зберігала труси зі слідами сперми ґвалтівника, сподіваючись, що його рано чи пізно зловлять, а білизну визнають речовим доказом. Так і вийшло: Юрія Кузьменка зловили через кілька років, але вже після того, як ґвалтівник еволюціонував у безжального серійного вбивцю.
Також була жертва, яка чітко запам’ятала запах злочинця, а ще одна із жінок порівняла зовнішність злочинця з відомою людиною — у реальній історії — його порівняли з Елвісом Преслі, у серіалі сценаристи вирішили порівняти антигероя з Енріке Іглесіасом. Саме через це у народі маніяка називали також «Елвіс» і «Елвіс-душитель».
- У серіалі справа починає рухатись до розслідування завдяки крутим київським копам, а от у реальності ж завдяки полковнику Руслану Сушко, який у той час був слідчим і взявся за справу. Він розповідав, що його команда у той час купувала супутникові знімки у НАТО і на основі них змогли дійти висновку, що вбивця керував або «Москвичем», або «Ладою» зеленого, синього або червоного кольору. Схожа історія показана і у серіалі.
- Злочинець тікає до брата і його заарештовують у під’їзді — у серіалі і реальності цей факт теж збігся. Відбулося це після останнього вбивства серійника — його жертвою стала 20-річна Анна Бондар. Вона була студенткою і далекою родичкою злочинця, тому сіла у його машину, коли він запропонував підвезти.
Кузьменко зґвалтував та вбив дівчину. Однак таксист — знайомий жертви — бачив, як Анна сідала в машину маніяка і запам’ятав перші букви номера. Таким чином правоохоронці виявили підозрюваних та взяли у них ДНК на експертизу — перевірили сотні людей. Після цього Кузьменко втік, але його спіймали в будинку брата. Сталося це у травні 2009 року.
Таким чином «Боярський маніяк», який орудував у Київській області, був затриманий. Справа налічувала понад тисячу томів та експертиз. Зрештою, Кузьменка було визнано винним у 13 вбивствах, хоча він заявив, що скоїв 206 вбивств, однак через його заплутані свідчення і незмогу згадати подробиці, довести інші не змогли. За словами слідчих, ці цифри могли бути проявом схильності злочинця до перебільшення або прагненням створити демонізований образ.
Під час слідчих експериментів Кузьменка супроводжували в бронежилеті та касці — настільки високою була загроза самосуду у суспільстві. Під час допиту він заявив, що мотивом вбивств було самоствердження, адже на початку 2000-х років у нього почав розвиватися комплекс неповноцінності. Приблизно в той час він почав вчиняти пограбування та зґвалтування, спочатку залишаючи жертв живими, але з часом у нього розвинулася залежність від вбивств. Чому чинив сексуальне насильство він не міг пояснити, та секспатологічна експертиза винесла висновок про наявність двох конфліктних «особистостей» у психіці Кузьменка: покірну та страждальну, а іншу — агресивну. Вони сформувалася в дитинстві через постійний психічний та фізичний тиск його батька, який знущався над матір’ю.
«Коли я її задушив, то отримав такі відчуття, що зрозумів: це те, чого я шукав», — пізніше розповідав маніяк слідчому.
Тільки 2011 року суд визнав його винним і засудив до довічного ув’язнення. Кузьменко наголошував, що не відчуває каяття за скоєне.
