В дитинстві ми чули від батьків ці слова сотні разів: «Гроші — це зло», «Гроші люблять тишу», «Копійка гривню береже»… На перший погляд, фрази здаються мудрими, але багато з них заважають досягти добробуту у дорослому віці.
Як побороти внутрішній конфлікт з грошима і які установки батьків зробили з нас бідняків, розповіла для РБК-Україна менторка з фінансового мислення Єлєна Шепель.

Шо таке «психологія бідності»
В психології існує кілька термінів, які описують спосіб фінансового мислення людини, що базується на страхах, обмеженнях та невпевненості. Найпопулярніші — «синдром бідності», «психологія бідняка» або ж «бідність в голові».
Часто вони є причиною того, що людина не може розбагатіти. Дані з США свідчать, що майже 43% людей народжених в сім’ях з низьким доходом, залишаються бідними й в дорослому віці. Лише 30% вдається потрапити до середнього чи вищого соціального класу.
«Чому ми сприймали слова батьків на віру? Тому що малі діти не знають, як функціонує світ і пізнають його через те, що кажуть дорослі. Найбільше ми довіряли людям, які нас виховували: батькам, дідусям, бабусям. Приймали за чисту монету все, що вони говорили про світ, про нас, і звісно про гроші. Більшість почутих міленіалами (люди народжені між 1981 та 1996 роками — Прим.) батьківських висловів можуть здаватися невинними, але вони так глибоко засіли в голові, що й досі впливають на нашу поведінку блокуючи будь-яку фінансову ініціативу», — пояснює експертка.
Які фрази та установки шкідливі
Гроші — це зло
Небезпечна фраза, яка формує у підсвідомості людини потужний внутрішній бар’єр. Ми починаємо сприймати фінансовий успіх, як щось небезпечне або ганебне. Навіть якщо є бажання заробляти більше, відчуваємо дискомфорт та почуття провини.
«Вплив цієї фрази може проявлятись по-різному. Наприклад, людина відмовляється від добре оплачуваної посади, бо гроші — не головне. Або не наважується просити підвищення заробітної плати. Подібна деструкційна фраза, яку ви могли чути — «Не в грошах щастя», — наголошує Єлена Шепель.
Гроші заробляються тяжкою працею
Багато людей травмовані цією фразою, бо й дотепер мають хибне уявлення: щоб заробляти гроші, потрібно гарувати. Це точно не допомагає психіці здорових людей шукати можливості, як заробити гроші легше і законно.
Особливо це стосується професій, де працівник не може взяти ще більше роботи. Ті ж репетитори в якийсь момент розуміють: все, графік заповнений. У таких випадках є сенс шукати додаткові способи доходу.
Чесним шляхом великих грошей не заробиш
Ця фраза змусила нас думати, що всі багатії — злодії, або нечесні люди. Оскільки нікому не хочеться бути поганцем, підсвідомість підказує нам: краще уникати великих заробітків, не зростати в доходах.
«Тобто відбувається внутрішній конфлікт: ми розуміємо, що хочемо більше грошей, але внутрішнє небажання бути поганим спрацьовує проти нас», — пояснює експертка.
Гроші тікають, як пісок крізь пальці
Завдяки цій фразі у нас виникло відчуття дефіциту грошей, а наш мозок сфокусувався на їх постійній нестачі. Що цікаво, коли люди починають заробляти дійсно великі гроші — 5-10 тисяч доларів — вони все одно продовжують жити з внутрішнім відчуттям нестачі грошей, бо це вже є їх базовим налаштуванням.
Гроші люблять тишу
Тут йдеться про те, що говорити про гроші не можна. Це табу! Насправді ця звичка завжди дивує мене в дорослих людях. Ми, як соціальні істоти, не можемо прожити без грошей жодного дня.
Можливо є сенс завершувати цю історію з табуйованістю? Рівень глибини й чесності цих розмов ви можете визначати самостійно, але соромитись говорити про гроші неправильно.
Хочеш мати гарну зарплату — добре навчайся
Цю фразу в дитинстві ми чули не тільки від батьків, а й від інших дорослих. І хоча бажання постійно вдосконалювати свої навички непогане, є люди, які не можуть перейти від тренінгів, курсів чи перегляду лекцій в YouTube до реальних дій.
Така людина постійно готується, але так і не починає жити. Якщо ви це помічаєте в собі, обов’язково попрацюйте з психологом, психотерапевтом, коучем, ментором. Люди які працюють з мисленням, суттєво вам допоможуть.
У нас немає на це грошей
Цей вислів й зараз можна часто почути в магазинах або на дитячих майданчиках. Він про відчуття дефіциту і блокування дитячих бажань. Дитина побачила щось, що хоче купити, озвучила це бажання, а батьки одразу сказали, що грошей немає.
«Так дитина привчається не хотіти та не просити. Тому рекомендую: якщо ви як батьки впіймали себе на такій фразі, переформулюйте її й скажіть: «На це немає вільних грошей». Або: «Ми це не планували купляти. Давай наступного разу, коли ми прийдемо в магазин і твоє бажання буде актуальним — купимо», — радить Єлена Шепель.
Копійка гривню береже
Так любила говорити моя бабуся. З одного боку тут нібито йдеться про ощадливість та облік фінансів, які є базовою частиною фінансової грамотності. Але, як правило, ця фраза призводить до того, що люди починають фокусуватися на дрібних витратах.
Є сенс не рахувати дріб’язок, а подумати про те, як вирости в доходах хоча б на 500 гривень. Або переглянути своє ставлення до імпульсивних покупок.

3967