4372
Українська банківська система перейшла до безпрецедентно жорстких кроків у боротьбі з тіньовою економікою. Якщо раніше фінансовий моніторинг міг просто поставити запитання щодо підозрілого переказу, то тепер фінустанови масово і безповоротно розривають договори з підозрілими клієнтами. Про масштаби блокувань повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк після зустрічі з бізнесом і органами контролю.
Хто потрапив під жорстку «чистку»?
Головною ціллю масштабних блокувань стали так звані «дропи» (або «грошові мули»). Це звичайні громадяни, які за невелику фінансову винагороду добровільно передають доступ до своїх банківських карток та рахунків третім особам.
Через рахунки таких людей ділки тіньового сектору проганяють мільярди гривень. Ці картки використовуються для ухилення від сплати податків, обслуговування нелегальних онлайн-казино, виведення грошей шахраями та фінансування наркоторгівлі. Банки навчилися швидко виявляти такі аномальні мережі та миттєво їх «глушити».
Як працює пастка «легких грошей»
Зазвичай у схеми дропів втягують найменш захищені верстви населення: студентів, пенсіонерів чи людей у скрутному фінансовому становищі. Шахраї пишуть у месенджерах із пропозицією швидкого та легкого заробітку: достатньо просто відкрити картку в банку, передати паролі від застосунку (або пересилати коди з SMS) і отримувати за це фіксовану суму.
Передача своєї картки — це співучасть у фінансовому злочині. Щойно алгоритми банку побачать, що через рахунок звичайного пенсіонера раптом проходять сотні тисяч гривень від невідомих осіб, рахунок буде заблоковано. Такий клієнт отримує «чорну мітку», після якої відкрити рахунок у будь-якому іншому українському банку буде вкрай складно.
Контроль за бізнесом: кінець «дробленню» на ФОПів
Посилення контролю стосується не лише фізичних осіб, а й великого бізнесу. Податковий та банківський сектор взялися за поширену схему мінімізації податків. Йдеться про випадки, коли великі ресторани, готелі чи торговельні мережі штучно розбивають свій багатомільйонний дохід на десятки підконтрольних ФОПів, щоб не платити великі податки в бюджет під час війни. Після виявлення таких схем компанії змушують переходити на загальну систему оподаткування та офіційно працевлаштовувати працівників.
Оскільки Україна готується до повноцінного вступу в європейську платіжну зону (SEPA), вимоги до прозорості грошових переказів будуть лише посилюватися.
