2352
Ніколи в історії США президент не був так довго в розбіжності з громадськістю з важливого питання зовнішньої політики, як президент Дональд Трамп з приводу війни Росії в Україні.
І Трамп, і громадськість виступають проти участі США у закордонних військових конфліктах. Ніхто не хоче, щоб ще більше солдатів потрапили в пастку нескінченних воєн. Однак обидві сторони мають кардинально різні погляди на кінцевий результат війни. Хто переможе, а хто програє? Яке значення це має для інтересів регіону та світу в цілому? Що стоїть на кону з морального та геостратегічного погляду?
Ці питання мало цікавлять Трампа. Незалежно від причин конфлікту та причин його продовження, він просто бачить ще одну війну, яку потрібно зупинити з гуманітарних міркувань, як вважають інші. Якщо він зможе її зупинити, попри втрати серед українців, для нього це буде ще однією причиною, щоб отримати Нобелівську премію миру та місце в історії поряд з Теодором Рузвельтом і Генрі Кіссінджером, вважає Джозеф Боско, екс-директор з питань Китаю при міністрі оборони США з 2005 по 2006 рік.
З іншого боку, пересічні американці знають про російського лідера Владіміра Путіна достатньо, щоб розуміти, що він є одним із найгірших злочинців у світі.
Це включає минуле Путіна як колишнього агента КДБ, його ностальгію за Радянським Союзом Йосипа Сталіна, його жорстокий напад на Чечню, його цинічна обіцянка 1997 року гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України після того, як вона відмовилася від залишків ядерної зброї, вторгнення в Грузію 2008 року, перше вторгнення в Україну 2014 року, повномасштабне вторгнення 2022 року та всі поширені військові злочини з того часу.
Для Трампа це все не має значення. Він описав Путіна як “сильного” і “геніального”. Під час їхньої зустрічі на Алясці Трамп обсипав його компліментами, як завойовника-героя, що різко контрастувало з його ворожим ставленням до президента України Володимира Зеленського в Білому домі в лютому.
Крім того, призначені Трампом перемовники, особливо Стів Віткофф, слідують його прикладу.
Мирний план Трампа передбачає, що Україна повинна віддати Росії не тільки Крим і більшу частину Східної України, яку вона окупувала в 2014 році, але й великі території Донбасу, які Росія не змогла захопити. Україна також повинна буде зменшити чисельність і потенціал своїх збройних сил і зобов’язатися ніколи не прагнути членства в Організації Північноатлантичного договору.
Київ неодноразово відхиляв усі такі вимоги Росії і отримав потужну підтримку своєї позиції з боку членів НАТО та Європейського Союзу. Європа, яка зараз усвідомила існування небезпеки російського експансіонізму, не хоче повторювати уроки умиротворення часів Другої світової війни та холодної війни.
Росія, в обмін на всі ці поступки України, нав’язані США, обіцяє не поновлювати свою незаконну агресію проти України. Звичайно, Україна має вагомі підстави сумніватися в такій обіцянці.
“Трамп знає ці факти так само добре, як і будь-хто інший, проте він продовжує вірити словам Путіна і терпіти його знущальне ігнорування вимог Трампа. Здається, Путін тепер скоротив Трампу свободу дій, повертаючи його до грубої агресивної позиції, яку він і віцепрезидент США Джей Ді Венс продемонстрували Зеленському в лютому”, — стверджує Боско.
На думку автора, Трамп і Путін розраховують на те, що Європа не підтримає Україну, а ізольоване населення країни врешті підкориться.
Іронічно, що ці ганебні події відбуваються саме тоді, коли США готуються святкувати 250-річчя здобуття свободи від тиранічного панування іншої світової сили. Тоді Америка також стикалася з величезними труднощами і не мала всіх ресурсів для опору, але мала одне — рішучість боротися і загинути за свободу та незалежність свого народу. Захоплення європейських держав стійкістю Америки та усвідомлення власних інтересів змусило їх підтримати захисників.
“Сподіваємось, що ця історія повториться і в випадку України, навіть якщо цього разу США виступають на боці тирана”, — підсумував Боско.
Актуальні події, рішення урядів, міжнародна дипломатія та заяви лідерів — усе про політичне життя України та світу. Аналітика, вибори, санкції й ключові домовленості — читайте в розділі «Політика».
