
Так з’являється садовий бинт: не декоративний жест, а практичний захист, який працює без зайвих маніпуляцій і не вимагає щорічного “ремонту”.
Навіщо деревам захист взагалі
Річ у тому, що кора — не броня, а жива оболонка. Тож захист потрібен їй не “для краси”, а щоб:
- зменшити різкі температурні коливання;
- прикрити кору від прямого сонця;
- зберегти рівномірний мікроклімат біля стовбура.
Чому побілка поступається позиціями
Як виявляється, побілка має кілька слабких місць, які з роками стають очевидними: вона швидко змивається дощами, потребує щорічного оновлення, при неправильному нанесенні пересушує кору, часто виконує радше декоративну функцію, ніж захисну. Крім того, вологі суміші нерідко затікають у тріщини, а навесні створюють ефект “панцира”, який заважає корі дихати.
Що таке садовий бинт і як він працює
Садовий бинт — це спеціальний повітропроникний матеріал у вигляді стрічки або полотна. Ним обгортають стовбур від низу догори, немов м’яку пов’язку. Він не нагрівається на сонці, не затримує зайву вологу й водночас створює захисний шар між корою та зовнішнім середовищем.
Його переваги очевидні: не змивається опадами, служить кілька сезонів, не травмує кору, виглядає акуратно й стримано.
Як правильно “сповити” дерево

Починайте з чистого стовбура: приберіть відшаровану кору та сухі залишки. Обмотуйте бинт без натягу, знизу вгору, з невеликим нахлистом. Фіксуйте матеріал так, щоб він не сповзав, але й не стискав дерево. Для молодих саджанців залишайте трохи простору, бо стовбур росте навіть узимку. Важливо не закривати кореневу шийку й не доводити обмотку до самих гілок.
Садовий бинт особливо доречний:
- для молодих дерев із тонкою корою;
- для плодових культур, чутливих до перепадів температур;
- для ділянок, де побілка швидко втрачає вигляд через вологу чи вітер.
У дорослому саду його застосовують вибірково — там, де захист справді потрібен, а не “для галочки”.

3176