2846
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає Укрінформ.
Ініціатива подається як інструмент “стабілізації водозабезпечення півдня Росії”, однак за суттю є модернізованою версією радянського плану “розвертання сибірських річок”. Від цього проєкту у 1986 році відмовилися через високі та непередбачувані екологічні ризики.
Москва прагне переорієнтувати вплив у Центральній Азії, де її традиційні важелі, насамперед газовий шантаж, уже не працюють. Казахстан та Узбекистан є експортерами газу, орієнтованими передусім на китайський ринок, а економіка регіону дедалі більше спирається на китайський і західний капітал.
«У цих умовах Росія робить ставку на так звану “водну дипломатію”, фактично формуючи новий інструмент політичного тиску на пострадянські країни», — зауважили у розвідці.
Фінансові оцінки підкреслюють масштаб задуму: за попередніми розрахунками, вартість проєкту стартує від 100 млрд доларів, але стратегічні витрати можуть виявитися значно більшими, якщо врахувати екологічні наслідки.
За інформацією СЗРУ, переорієнтація водних потоків здатна спричинити опустелювання одних районів і зоболочення інших, дестабілізувати гідрологічні системи та пришвидшити танення арктичних льодовиків. Порушення водного балансу у Сибіру може стати тригером масштабних кліматичних зсувів на більшій частині Євразії.
