2686
Польський оборонний сектор відзначив важливу віху – армія отримала перші серійні зразки БМП Borsuk. Машина викликає інтерес завдяки незвичним характеристикам, але чи підійде вона для потреб Збройних Сил України в поточних умовах?
Захист і вага: компроміс заради плавучості
Бронювання Borsuk відповідає Level 4 за стандартом STANAG 4569 у фронтальній частині та Level 3 з боків і ззаду. Конкретніше – це захист від великокаліберних 14,5-мм куль спереду та від бронебійних 7,62-мм з інших напрямків.
Для порівняння: сучасні KF41 Lynx або південнокорейська K21 здатні протистояти 30-мм снарядам спереду та 14,5-мм з боків. Польська новинка програє за рівнем захисту, хоча теоретично передбачена можливість підсилення додатковими модулями.
Головна особливість машини – амфібійні можливості. Borsuk може долати водні перешкоди без жодної підготовки завдяки двом водометам з поворотними соплами. Звучить вражаюче, але є нюанс: така можливість обмежує бойову масу показником у 28 тонн (максимум 30 для збереження плавучості). А це означає жорсткі рамки для будь-яких додаткових покращень броні чи озброєння.
Озброєння та можливі проблеми
На машині встановлена дистанційно керована башта ZSSW-30 польського виробництва. Комплектація включає:
- 30-мм гармату Mk 44 Bushmaster II
- 7,62-мм кулемет UKM-2000C
- Дві пускові установки для ізраїльського ПТРК Spike
Саме останній пункт може стати каменем спотикання – через політичні обставини постачання ізраїльських ракет в Україну ускладнене, тож знадобиться альтернатива.
Реальність для українського фронту
Чи потрібна Україні амфібійна БМП? Досвід російсько-української війни показує: здатність самостійно долати водні перешкоди на континентальній європейській території не є критичним фактором. Набагато важливіший запас броньованого захисту та вогнева міць.
Виняток – морська піхота ЗСУ, яка дійсно потребує плавучої техніки. Проте чи доцільно заради одного виду військ закуповувати окрему лінійку машин?
Економіка питання
Найбільша проблема Borsuk – ціна та темпи виробництва. Одна машина коштує близько 16 мільйонів євро – це дорожче за всі європейські аналоги:
- Іспанська ASCOD: 8,8-9,2 млн євро
- Німецька Lynx: 10-12 млн євро
При цьому виробництво обмежується приблизно сотнею машин за три роки. Для порівняння: шведська CV90 може випускатися обсягом до 250-350 одиниць на рік.
Для Польщі це інвестиція в розвиток власного ОПК та технологічну незалежність. Для України це просто надто дорого і повільно.
Висновок
Borsuk – якісна машина для специфічних завдань, але малореалістичний варіант для масового оснащення ЗСУ. Висока вартість, обмежені темпи виробництва та амфібійні можливості, які не є пріоритетом на сучасному етапі війни, роблять інші варіанти привабливішими.
Наразі Україна покладається на партнерську допомогу у питанні нової бронетехніки, а найбільші шанси має саме німецька Lynx – якщо, звісно, знайдеться фінансування.
