3771
Ірак, який переживає найгірший дефіцит води за останнє століття, змушений використовувати свій головний ресурс – нафту – для забезпечення виживання нації. Через критичне міління Тигру та Євфрату Багдад підписав багатомільярдну рамкову угоду з Анкарою, яка фактично перетворює експорт сирої нафти на інструмент водної безпеки. Про це повідомляє CNN, пише УНН.
Деталі
Згідно з домовленістю, турецькі компанії побудують в Іраку нові дамби та системи рекультивації земель для підвищення ефективності використання води. Фінансування відбуватиметься через спеціальний фонд, куди надходитимуть кошти від щоденного продажу узгодженої кількості іракської нафти.
Вперше існує чіткий та обов’язковий механізм забезпечення сталого водопостачання в Тигрі та Євфраті. механізм зобов’язує обидві сторони підтримувати безперервний водний потік на основі фактичних потреб Іраку в сільському господарстві, промисловості та споживанні людиною
Дипломатичний прорив чи загроза суверенітету?
Попри оптимізм уряду, угода викликала хвилю критики серед експертів. Опоненти зазначають, що такий підхід робить Ірак надмірно залежним від Туреччини, яка контролює витоки річок.
Ми в Туреччині прагнемо підтримувати безпеку, розвиток та захищеність Іраку, і наша беззаперечна підтримка цього
Водночас іракська політикиня Шурук Алабаячі висловила стурбованість етичним боком питання, підкресливши, що вода є правом людини і не повинна бути товаром, прив’язаним до доходів від нафти. На її думку, угода з Туреччиною «відхиляється від міжнародно визнаних принципів водної дипломатії».
Регіональний вплив
Для Туреччини ця угода має не лише економічне, а й стратегічне значення. Окрім зміцнення регіонального впливу, Анкара отримує стабільний доступ до нафти, яка за характеристиками близька до російської.
Іракська нафта, яка за якістю порівнянна з російською, стала природним замінником, що особливо актуально в контексті закликів Вашингтона зменшити енергетичну залежність від рф.
