4190
У саду все виглядає спокійно й обнадійливо: листя шумить, плоди наливаються, кора здається міцною. Та інколи за цією зовнішньою благополучністю ховається небезпека, яку не видно з першого погляду.
Чому доводиться діяти радикально
Чорний рак і цитоспороз часто йдуть поруч. Обидві проблеми поселяються у тріщинах кори, старих ранах, місцях невдалого обрізання або пошкодження морозами. Вони діють стрімко.
Чорний рак видає себе темними, ніби обвугленими плямами на корі. Вона тріскається, відшаровується, під нею оголюється мертва деревина. Гілки починають всихати, плоди дрібнішають або муміфікуються прямо на дереві.
Цитоспороз часто виглядає скромніше, але не менш небезпечно. Кора втрачає живий колір, з’являються вдавлені ділянки, дрібні тріщини, а гілки раптово сохнуть, ніби без причини. Проблема швидко рухається від країв до центру, захоплюючи все більше тканин.
Коли обидві ці напасті вже оселилися у стовбурі, лікування стає марним. Дерево поступово перетворюється на розсадник зараження для всього саду — і тоді зволікання стає справжнім ризиком.
Як розпізнати перші тривожні сигнали
Садівники радять не чекати очевидного. Є ознаки, які мають насторожити:
- кора темніє, тріскається або ніби “згорає” плямами;
- на гілках з’являються ділянки без листя серед літа;
- плоди дрібніють, деформуються або засихають на гілках;
- на зрізах деревини видно потемніння, а не світлу здорову тканину;
- дерево виглядає втомленим, навіть за нормального догляду.
Саме поєднання кількох таких ознак часто говорить про глибоку внутрішню проблему. А одна хвора яблуня здатна непомітно запустити ланцюгову реакцію.
Що робити з ураженою деревиною
Коли рішення про спилювання вже прийняте, важливо довести справу до кінця правильно: дерево спилюють повністю, разом із пеньком. Далі усю уражену деревину виносять за межі саду. Важливо — гілки та стовбур не залишають у компості — їх утилізують окремо. То того ж місце, де росла яблуня, очищають від залишків коріння, а інструменти після роботи ретельно дезінфікують.
