
Часто постає питання: куди дівати воду після миття посуду? Адже вона містить білки, жири, вуглеводи та інші органічні речовини, які, по суті, можуть стати живленням для рослин. Тому багато хто виливає цю воду під дерева, кущі чи квіти. І це справді непоганий варіант, якщо діяти з розумом. Раціональний підхід у садівництві передбачає, що все, що можна повторно використати, треба використати з користю для ґрунту.
Але виникає логічне запитання: чи безпечна для землі вода з мийними засобами? Більшість рідких мив для посуду містять лаурилсульфат або інші подібні речовини. Ці сполуки не є надто корисними для природи, але якщо така вода потрапляє у ґрунт зрідка, великої шкоди вона не завдасть. Мікроорганізми в родючому ґрунті поступово розкладають подібні речовини, і ґрунт самостійно відновлюється.

Звісно, краще віддавати перевагу більш природним засобам. Я раджу замінити агресивні синтетичні мийні засоби на звичайне господарське мило або гірчичний порошок. Господарське мило добре розчиняє жир і легко розкладається мікроорганізмами, не шкодить рослинам і не накопичується в ґрунті. А гірчичний порошок містить природні речовини – сапоніни, які теж мають мийну дію. Він не так активно піниться, але чудово справляється з брудом і жиром.
Можна зробити простий домашній засіб: змішати натерте господарське мило з гірчичним порошком у рівних частинах, залити гарячою водою й отримати густу суміш консистенції сметани. Коли вона охолоне, її можна перелити у пляшку від будь-якого рідкого мила – і користуватись без шкоди для довкілля. Такий засіб не тільки безпечний, а й корисний: залишки цієї води можна сміливо виливати на грядки чи під дерева.
А ось від використання пральних порошків краще відмовитися – вони містять сполуки, що довго розкладаються і можуть погіршити стан ґрунту.

2568