2390
Що стоїть за «історичним» візитом Зеленського до Макрона
Про дружні взаємини між президентами Макроном та Зеленським відомо всім. «Друже Володимире», – звертається на людях французький лідер. «Наш друг Еммануель», – згадує про нього український очільник. Цей візит Зеленського до Парижа був уже дев’ятим за час повномасштабної війни. І кожного разу амплітуда рішучості та підтримки французами зростала. То Еммануель Макрон заявив про можливість розміщення у перспективі «наземних військ» на території України, то повідомив про передачу «Міражів», то озвучив ідею Коаліції охочих. Тож і ця зустріч та її підсумки мали стати особливими. Але стали навіть більше – «історичними». Так сказав про нові домовленості 17 листопада сам Президент Зеленський. Макрон схарактеризував простіше – «новий етап стратегічної співпраці». Що ж таке вирішальне відбулось, і взагалі – як було цього разу? Подробиці від власного кореспондента Укрінформу з Парижа.
ДРУЖНІ ОБІЙМИ ТА СЕКРЕТНИЙ ПАВІЛЬЙОН ДЛЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО
Президент Зеленський прибув на військову авіабазу Віллакубле під Парижем за кілька хвилини до 10-ї ранку. Й одразу після ритуалу з гімнами та шикуванням потрапив в обійми колеги. Макрон міцно обійняв Зеленського просто під холодним дощем на злітній смузі. Поруч стояли міністерка збройних сил Катрін Вотрен, міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро, начальник Генерального штабу Фаб’єн Мандон, посол України у Франції Вадим Омельченко та багато вищих чинів французької армії. Обійми Макрона ще ніколи не були такими багатообіцяючими. Адже відбувались вони на тлі «припаркованого» прямо тут винищувача Rafale та не менш справжньої вантажівки з пусковою установкою системи SAMP/T, яка здатна перехоплювати літаки, балістичні та крилаті ракети. Трохи далі стояв ще і макет ракети Aster 30, характерної для цієї системи ППО. Погодьтеся, для країни, яка четвертий рік у війні і яка гостро потребує саме цього озброєння, такі «декорації» виглядали як сон наяву.
Але далі все було ще більш фантастично. Президенти попрямували до великого ангара.
В ангарі, який нам не можна показувати, Зеленському та Макрону влаштували справжню виставку досягнень оборонної промисловості Франції в мініатюрі. На великому столі по колу розмістили макети літаків, ракет, радарів, систем-перехоплювачів дронів та інших вкрай необхідних Україні озброєнь. Представники підприємств військової промисловості по черзі розповідали про їхні можливості. Було видно, що Зеленський добре розуміє, про що саме йдеться і як воно працює. Макрон виглядав на цьому тлі «людиною в цивільному», але теж проявляв цікавість. Посмішка на обличчі свідчила, що він пишається досягненнями французького ВПК. Цей брифінг з озброєння тривав близько години. Тим часом на вулиці перед сценою зі столом та стільцями вже вишикувалися камери. Журналісти перешіптувались між собою, називаючи цифру 100, але інтрига зберігалась до останнього.
УГОДА ПРО СТО RAFALів
Після оголошення ведучого про те, що угоду між Францією й Україною зараз підпишуть президенти Зеленський і Макрон, головні дійові особи стрімко залишили павільйон і попрямували за стіл – поставити підписи. Місце виглядало епічно. Окрім французького та українського прапорів біля ключового елемента – літака Rafale – позаду Зеленського височів муляж тієї самої ракети Aster, з-за спини Макрона виднілася щогла з антеною – елементом радару Arabel. Але «хедлайнером» першого повідомлення для преси стали саме літаки. Після того, як Зеленський і Макрон з посмішками на обличчях показали підписані документи, до них наблизилася преса.
«Це великий, історичний момент, 100 літаків Rafale – це новий етап для нашої промисловості, для нашого народу», – заявив український Президент. Макрон додав, що сьогодні була підписана угода про довгострокові та короткострокові можливості. «А також ми плануємо поставити 100 літаків Rafale, це дуже багато», – уточнив він.
Варто додати, що підписаний щодо літаків документ називався «лист про наміри», або, як прийнято казати, «декларація про наміри». Але про це трохи згодом.
ШТАБ КОАЛІЦІЇ НА ГОРІ ВАЛЕРІАН
Сильно заінтригувавши пресу, кортеж із президентами помчав у штаб «багатонаціональних сил для України», як кажуть французи. Простіше кажучи, – штаб Коаліції охочих, до якої входять 35 учасників, разом з НАТО, ЄС та Україною. Штаб знаходиться у дуже символічному місці – на горі Валеріан височіє стара фортеця, що охороняла Париж, та національний меморіал борцям руху Опору Шарля де Голля. Раніше Макрон уже розповідав про «секретний штаб», але тепер настав час переконатися, що він таки реальний. Відомо, що саме там працюють до 60 «планувальників» з 16 країн на чолі з Францією та Великою Британією, і що вони вже завершили план розгортання своїх сил на території України одразу після припинення вогню та досягнення мирних домовленостей.
Саме там військовим командувачам, за нашою інформацією, показували мапу Європи з Україною і шматком західної частини Росії та надали деталі плану. Але, звісно, деталі планування – річ секретна, обійшлося без журналістів. Значна більшість із них уже чекали на лідерів у Єлисейському. Тож іще одне стрімке пересування кортежу по Парижу – й ось українська делегація підписує в палаці ще низку угод.
НЕ ТІЛЬКИ ЛІТАКИ
Перша угода, яка була парафована, передбачає продовження з 2026 року фонду підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів української економіки, збільшеного до 200 мільйонів євро, з метою фінансування з 2027 року проєктів з підвищення стійкості, що реалізуються французькими компаніями.
Другий підписаний документ встановлює посилене двостороннє співробітництво в стратегічних секторах – оборона, енергетика, транспорт, водопостачання, критичні метали, сільське господарство, охорона здоров’я та розмінування – з метою «запуску знакових проєктів».
Щодо промисловості, йшлося також про контракт на суму 475 мільйонів євро, укладений у вересні між компанією Alstom та Укрзалізницею на постачання 55 електричних локомотивів. Про цей проєкт, що фінансується ЄБРР та Світовим банком, було відомо раніше.
Але звісно, найбільше уваги були прикуто до довгострокової декларації, підписаної на авіабазі. Бо саме до неї й застосовувався епітет «історична».
ПОСТ ЗЕЛЕНСЬКОГО І КОМЕНТАР МАКРОНА
«Сьогодні особливий момент, справді історичний для обох націй – Франції й України. Підписали разом із Еммануелем Макроном декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері придбання Україною оборонного обладнання», – написав президент у соцмережах. Документ надасть Україні можливість придбати військове обладнання французької оборонної промислової та технологічної бази, зокрема 100 літаків Rafale F4 до 2035 року для бойової авіації України, системи ППО SAMP-T, радари до систем ППО, ракети класу «повітря-повітря» та авіабомби.
Вже цього року мають розпочатися спільні проєкти в оборонному секторі: виробництво безпілотних літаків-перехоплювачів, розробка критичних технологій і компонентів, які можуть бути інтегровані в українські безпілотні літаки.
Фото: Офіс Президента України
Президент України висловив глибоку вдячність Франції. А на пресконференції президента Франції журналісти запитали його, чи не вважає він, що пізно? Бо українці майже три роки чекали на Міражі, а Рафалі – і це ні для кого не секрет – просили ще на початку війни.
«Не рано і не пізно, а вчасно», – відрубав Макрон, вказавши, що саме зараз «правильний момент».
«Сьогодні українську авіацію вже підтримали різні держави, надавши свої спроможності. Вони доповнюють наші системи протиракетної оборони, і є доречними та необхідними», – підкреслив він, знову згадавши про раніше передані Міражі.
На думку Макрона, слід планувати день завтрашній, тож декларація про 100 літаків за 10 років «вписується в інший часовий горизонт – відновлення української армії у майбутньому».
«Для того, аби підписаний мир, на який ми сподіваємось якнайшвидше, був міцним і тривалим, необхідно, щоб українська армія мала спроможність стримувати будь-яку нову агресію. У цьому контексті Швеція, наприклад, зробила це, надавши інші спроможності, ми укладаємо такі угоди, які забезпечать українську армію завтрашнього дня власними спроможностями оборони», – дипломатично пояснив Макрон.
АМБІТНІ НАМІРИ ТА РЕАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ
Отже, Україна отримала можливість у майбутньому придбати гордість французької військової авіації – найновіші моделі Rafale та все можливе обладнання до них. І це виглядає занадто райдужно. Є кілька причин. По- перше, реалізація такого замовлення, а по-друге – його ціна.
Як пишуть французькі ЗМІ, якщо таке замовлення буде реалізоване, то воно стане найбільшим експортним контрактом для Dassault Aviation (виробника літаків), посунувши навіть контракт з Об’єднаними Арабськими Еміратами на 80 винищувачів. Але скільки все це буде коштувати Україні? У відкритих джерелах є такі цифри: один літак Rafale, без озброєння, коштує близько 80 мільйонів євро, і це сильно занижена оцінка. Насправді за “голий” літак інші країни сплачують до 100 мільйонів. Так, Індія замовляла 36 Rafale за €7,8 млрд – тобто приблизно €217 млн за літак, але це вже у комплексі з озброєнням та обслуговуванням, тренуваннями тощо. Контракт з ОАЕ на 80 Rafale F4 обійшовся у €16 млрд, орієнтовно 200 млн за борт із озброєнням і обслуговуванням. Відповідно, сто таких літаків для України – це щонайменше 8–10 млрд євро лише за бортову частину, а з урахуванням усього іншого загальна вартість програми може сягати понад 20 млрд євро.
Зараз за цими літаками черга – у виробника вже є замовлення на 240 бортів, насамперед для французької армії, а також Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів та Греції. Між замовленням та поставкою літаків – приблизно три роки. У 2025 році Dassault виробляв трохи більше 2 літаків на місяць. Амбітна ціль – вийти на 4 в місяць, але це вже сильно у другій половині десятиліття.
Наразі, як зазначають експерти, реалізація менш значних проєктів купівлі зброї обмежена кількома варіантами. Є два європейські механізми фінансування. Перший – це кредит SAFE (Security Action for Europe), затверджений цього літа Єврокомісією, який передбачає виділення до 150 млрд євро країнам, що мають інвестиційні проєкти в галузі оборони, в тому числі для допомоги Україні, без зобов’язання повернення протягом перших десяти років. Другий, який насправді є нашою головною надією, поки що не реалізований, – це так званий «репараційний кредит». Це ті саме 140 мільярдів євро із заморожених російських активів.
«А як зараз ми фінансуємо нашу підтримку України?», – спитали у Макрона. «Частково – за рахунок наших власних внесків, закладених до закону про військове програмування, а також завдяки інструментам, які ми розгортаємо на європейському рівні. Наприклад, згадані мною керовані бомби фінансуються через Європейський фонд миру. Тепер у нас є програма SAFE, для якої ми закріпили європейську преференцію. Маємо також програму ERA, створену завдяки відсоткам від заморожених російських активів на рівні G7, яка теж дозволяє фінансувати військові спроможності й має бути залучена. Фінансування, яке ми мобілізуємо на європейському рівні, має бути спрямоване саме на це», – пояснив глава Франції. Він знов наголосив на посиленні саме європейських спроможностей, «інакше ми колективно опинимося в ситуації, коли європейські кошти будуть використані для закупівлі американського озброєння».
ЩО РОБИТИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МИРУ
Окрім посилення української армії, було заявлено, що Франція й США «рішуче налаштовані» посилювати санкції, зокрема проти російського нафтогазового комплексу й тіньового танкерного флоту. Також Макрон сказав, що вірить у досягнення мирних домовленостей до 2027 року, тобто ще за свого президентства. І докладе для цього всіх зусиль.
А ще – про те, що Україна – частина «європейської сім’ї» не лише географічно, а через цінності й боротьбу. Однак шлях до ЄС буде непростим, попередив він.
«Шлях до Європейського Союзу буде вимогливим. Я вірю в Президента Зеленського, і Франція супроводжуватиме цей процес з високими вимогами», – розпливчато сказав він.
ТЕНЕТА ПІДТРИМКИ
Після розмови з журналістами президенти відвідали ще один форум, присвячений французьким розробкам у галузі безпілотних систем. Його влаштували прямо там, у Єлисейському. А сам візит закінчився в українському посольстві спілкуванням із французькими рибалками. Саме вони вже зараз практично допомагають боротися з атаками ворожих дронів. Як з’ясувалося, деякі особливо міцні морські сітки, якими рибалки в Бретані витягають рибу з Атлантичного океану, надзвичайно корисні для облаштування антидронових тунелів. Рибалки вже передали нам у район Херсона та Запоріжжя кілька сотень кілометрів таких тенет.
«Допоки існуватиме риба в Бретані, у Франції, ви можете бути спокійні – ми забезпечимо вас сітками», – запевнив президент Національного комітету рибалок. І це була дуже конкретна заява. Наостанок рибалки вручили президенту жилет – не рятувальний. А справжній, у якому самі виходять у відкрите море.
Лідія Таран, Париж
Фото автора
