2421
Зразки, доставлені японською місією Hayabusa2 з астероїда Рюґу, відкрили несподівану таємницю: рідка вода циркулювала в його материнському тілі більш ніж через мільярд років після формування, що радикально змінює уявлення про історію Сонячної системи та походження земної води.
Команда під керівництвом Цуйоші Іїдзуки з Токійського університету виявила у фрагментах порід ізотопні співвідношення лютецію (Lu) та гафнію (Hf), які неможливо пояснити стандартними моделями. «Ми виявили, що Рюґу зберіг незайманий запис активності води, яка рухалася крізь його породи набагато пізніше, ніж ми очікували», — пояснив Іїдзука. Високі значення 176Hf відносно 176Lu свідчать, що рідина «вимивала» елементи з мінералів, залишаючи відбиток пізніх флюїдних процесів.
Найімовірніше, пусковим механізмом став удар об більший астероїд, який розколов материнську скелю Рюґу, розтопив похований лід і дозволив воді просочуватися крізь породи. Це не лише пояснює появу сучасного Рюґу як уламкового тіла, а й демонструє, що багаті на вуглець астероїди могли утримувати лід понад мільярд років. Такий сценарій означає, що під час бомбардування молодої Землі подібні об’єкти могли доставити у два-три рази більше води, ніж вважалося раніше, істотно вплинувши на формування океанів і атмосфери.
Робота мала надзвичайно складний характер: кожен експеримент базувався на декількох міліграмах зразку, тому команда розробила нові хімічні методики, щоб мінімізувати втрати і водночас виявити тонкі сліди пізньої активності. Подальші дослідження планують зосередити на фосфатних прожилках та порівнянні результатів із зразками астероїда Бенну, які NASA доставило на Землю місією OSIRIS-REx.
«Ідея про те, що об’єкти на кшталт Рюґу могли так довго утримувати лід, є дивовижною. Це змушує нас переосмислити стартові умови для водної системи нашої планети», — наголосив Іїдзука. Нові дані свідчать, що будівельні блоки Землі були набагато вологішими, ніж вважалося, і саме це могло зробити нашу планету придатною для життя.
Вчені: астероїди могли принести на Землю більше води з’явилася спочатку на Цікавості.
