2421
Інжир — улюблений фрукт у багатьох країнах, проте навколо нього вже давно існує легенда: нібито всередині кожного плода ховається оса, яка повинна загинути, щоб інжир дозрів.
Дослідники підтверджують: зв’язок між інжиром і так званими інжирними осами справді існує, але це не означає, що у фрукті з супермаркету обов’язково знайдеться комаха, передає NV, інформує UAINFO.org.
Інжирні оси — це сотні дрібних видів, які протягом мільйонів років еволюціонували разом із деревами роду Ficus. Така взаємодія називається мутуалізмом: інжир отримує опилення, а оси — можливість розмноження. «Інжир і оси — один із найяскравіших прикладів мутуалізму в природі», — пояснила Шарлотта Джандер з Уппсальського університету.
Те, що ми вважаємо плодом інжиру, насправді є сиконієм — порожнистою структурою з дрібними квітками всередині. Коли самка інжирової оси проникає туди, вона приносить пилок. При цьому може втратити крила, вусики й навіть загинути. Тому в деяких диких видах інжиру справді можуть опинитися рештки оси.
Але більшість сортів, які ми споживаємо, зокрема «Місія» чи «Браун-Теркі», належать до партенокарпічних — їм не потрібне опилення для дозрівання. Саме тому у звичайному столовому інжирі ос майже ніколи немає. Натомість такі види, як інжир із Смірни, дійсно залежать від запилювачів.
Навіть якщо оса загинула всередині плода, її тіло розкладається ще на етапі дозрівання. Хрусткість, яку відчувають люди під час жування фрукта, пояснюється насінням, а не залишками комах.
Дослідники підкреслюють: у природі існує понад 850 видів інжиру, і кожен має «свою» осу-запилювача. Це робить їхні стосунки одними з найскладніших у світі природи. «Мутуалізм інжиру та ос — найбільш різноманітний і, можливо, найважливіший серед усіх взаємодій між рослинами та опилювачами», — зазначив професор Карлос Мачадо з Мерилендського університету.
Таким чином, хоча частина диких плодів може містити ос, у переважній більшості інжиру, який ми купуємо, ніяких комах немає. А сама історія радше ілюструє унікальну симбіотичну систему, завдяки якій цей фрукт існує мільйони років.
