2431
Нове дослідження показало, що стародавня риба Platysomus вже 310 мільйонів років тому розвинула унікальну форму прикусу, схожу на язик, яка пізніше незалежно виникала у різних видів риб.
Скам’янілості, що перетворюють уявлення про еволюцію
Палеонтолог Метт Фрідман з Мічиганського університету зробив відкриття, яке переписує історію харчової адаптації риб. Досліджуючи тривимірно збережену голову викопної риби Platysomus, вчений виявив перші свідчення так званого язикового прикусу. Ця структура є спеціалізованим інструментом для пережовування їжі, що складається з двох зубних пластин, які притискаються одна до одної в роті риби. “Це не просто скам’янілість — це функціональна модель того, як працював стародавній рот,” — наголосив Фрідман.
Вік знахідки сягає 310 мільйонів років, що робить Platysomus найдавнішим відомим видом з такою будовою. Аналогічні структури трапляються і сьогодні серед кісткових риб, які харчуються твердою здобиччю — ракоподібними, молюсками та іншими. Це свідчить про конвергентну еволюцію, коли різні лінії організмів доходять до подібних рішень.
Тривимірні голови і цифрове препарування
Фрідман і його колеги використали комп’ютерну томографію для дослідження музейних скам’янілостей. Саме завдяки одному зразку з головою Platysomus, збереженою в об’ємі, стало можливим виявити ключові анатомічні риси. Ця скам’янілість, ймовірно, лежала в музеї понад 120 років і не привертала уваги. “Люди думають, що треба копати, щоби щось знайти, але музеї вже зберігають безцінні скарби,” — підкреслює Фрідман.
Більшість викопних платисомусів сильно сплющені. Вони, як і риби-ангели, мали глибоке, але плоске тіло, і після смерті зазвичай опинялись на боці, що ускладнювало вивчення внутрішньої анатомії. Проте цифрове препарування дозволило дослідникам візуалізувати внутрішні зяброві кістки і зубні пластини, які формують укус.
Еволюційне значення та харчові інновації
Виявлення язикового укусу у Platysomus стало важливим кроком для розуміння еволюції харчування у риб. Цей тип прикусу дозволяє ефективно подрібнювати тверду їжу — стратегія, яка згодом з’явилась у багатьох інших групах. “Ця вимерла група винайшла цей трюк першою. І ми бачимо, що інші риби знову й знову дійшли до того самого,” — говорить Фрідман.
Це відкриття демонструє, що еволюція не завжди йде випадковими шляхами. Іноді існують сприятливі напрями розвитку, якими організми рухаються незалежно один від одного. Такі приклади допомагають дослідникам виявити закономірності в біологічній різноманітності і зрозуміти, чому певні структури виникають повторно.
Музейні колекції як невичерпне джерело відкриттів
Ця історія також доводить, наскільки важливо зберігати і переглядати вже зібрані скам’янілості. Застосування нових методів аналізу, таких як цифрове сканування і реконструкція, дає змогу побачити те, що раніше залишалося невидимим. “Скам’янілості, ймовірно, зберігають ці частини, але вони смертельно плоскі,” — жартує Фрідман.
Дослідження підтримане Національним науковим фондом США та опубліковане в журналі Biology Letters. Воно відкриває нову главу в еволюційній біології і підкреслює значення технічного прогресу для науки про минуле.
Таким чином, Platysomus — не просто давня риба. Це свідок глибоких еволюційних змін, які тривають донині.
Скам’янілі риби переписали історію еволюції харчування з’явилася спочатку на Цікавості.
