Дослідження показало пульсуючі потоки мантії під Афаром, що можуть призвести до розколу Африки та появи нового океану.

Дослідження мантійного плюму під Африкою показує його пульсуючий характер, що сприяє формуванню нового океану.
Вчені з Університету Саутгемптона дослідили регіон Афар в Ефіопії, де виявили ритмічні хвилі розплавленої мантії. Ці хвилі діють як «геологічне серцебиття», розтягуючи та стоншуючи континентальну кору. Через мільйони років такий процес може спричинити розкол Африки та народження океану. За словами д-р Емми Воттс: «Ми виявили, що мантія під Афаром не є однорідною або нерухомою — вона пульсує».
Дослідження показало, що висхідні потоки розплавленої породи формують хімічні смуги, які повторюються у розломах. Ці смуги поводяться як «геологічні штрих-коди», що відображають умови розриву плит. «Хімічні смуги вказують на те, що плюм пульсує, як серце», — зазначив професор Том Гернон. Швидкість розриву плит впливає на ефективність цих імпульсів.
Афар є місцем збігу трьох розломів: головного ефіопського, Червоного моря та Аденської затоки. Таке унікальне розташування дає змогу спостерігати народження нового океанічного басейну. Дослідники проаналізували понад 130 зразків вулканічних порід і застосували сучасні статистичні моделі для відтворення структури мантії. Це дало змогу встановити асиметричну будову плюму з характерними хімічними сигналами.
Важливим є вплив мантійних потоків на вулканізм та сейсмічність. Доцент Дерек Кір підкреслив: «Еволюція глибинних мантійних висхідних потоків тісно пов’язана з рухом плит над ними». Такі висхідні потоки зосереджують вулканічну активність у місцях найтоншої кори. Дослідники планують надалі вивчати швидкість і механізми цього мантійного потоку.
Докторка Воттс наголосила на важливості міждисциплінарної співпраці: «Без використання різних методів важко побачити повну картину». У проекті брали участь 10 установ із різних країн, що підкреслює значення колективних зусиль для розуміння глибинних процесів планети.