843
Науковці NASA вивчили, як змінювалися рівень кисню в атмосфері та інтенсивність магнітного поля Землі протягом останніх 540 мільйонів років, і виявили між цими процесами високий ступінь кореляції. Це означає, що зміни у магнітному полі можуть бути пов’язані зі змінами концентрації кисню в повітрі.
Земне магнітне поле захищає планету від високоенергетичних космічних частинок, а сам кисень бере участь у складних біогеохімічних процесах на поверхні. Здавалося б, ці явища не пов’язані, але насправді точка перетину є: космічні промені, від яких захищає магнітне поле, здатні руйнувати молекули кисню в атмосфері. Теоретично, якщо магнітне поле ослабне чи зникне, рівень кисню міг би суттєво знизитись.
Щоб перевірити цю гіпотезу, вчені проаналізували зразки залізовмісних порід, які «записують» силу магнітного поля у період свого утворення, а також порівняли це з мінералами, що формуються залежно від кількості кисню. Графіки зміни обох показників виявилися дуже схожими: коефіцієнт кореляції склав 0,72. Найвищі значення магнітного поля та кисню фіксувалися у проміжку від 330 до 220 мільйонів років тому.
Автори дослідження наголошують, що це не обов’язково означає прямий причинно-наслідковий зв’язок — зв’язок між цими двома явищами може бути опосередкованим або залежати від додаткових факторів. Однак відкриття цієї кореляції відкриває нові напрями для дослідження історії атмосфери й можливих сценаріїв її еволюції в майбутньому.
Науковці NASA вивчили, як змінювалися рівень кисню в атмосфері та інтенсивність магнітного поля Землі протягом останніх 540 мільйонів років, і виявили між цими процесами високий ступінь кореляції. Це означає, що зміни у магнітному полі можуть бути пов’язані зі змінами концентрації кисню в повітрі.
Земне магнітне поле захищає планету від високоенергетичних космічних частинок, а сам кисень бере участь у складних біогеохімічних процесах на поверхні. Здавалося б, ці явища не пов’язані, але насправді точка перетину є: космічні промені, від яких захищає магнітне поле, здатні руйнувати молекули кисню в атмосфері. Теоретично, якщо магнітне поле ослабне чи зникне, рівень кисню міг би суттєво знизитись.
Щоб перевірити цю гіпотезу, вчені проаналізували зразки залізовмісних порід, які «записують» силу магнітного поля у період свого утворення, а також порівняли це з мінералами, що формуються залежно від кількості кисню. Графіки зміни обох показників виявилися дуже схожими: коефіцієнт кореляції склав 0,72. Найвищі значення магнітного поля та кисню фіксувалися у проміжку від 330 до 220 мільйонів років тому.
Автори дослідження наголошують, що це не обов’язково означає прямий причинно-наслідковий зв’язок — зв’язок між цими двома явищами може бути опосередкованим або залежати від додаткових факторів. Однак відкриття цієї кореляції відкриває нові напрями для дослідження історії атмосфери й можливих сценаріїв її еволюції в майбутньому.
