1804
Американські астрономи створили новий метод для пошуку життя за межами Землі — він базується на оцінці ймовірності виживання організмів в екзопланетних умовах. Свіжа методика враховує обмеженість даних, які можна отримати з віддалених об’єктів, і ґрунтується на математичному моделюванні, що зіставляє потреби певних організмів з фізичними характеристиками потенційного середовища.
Замість узагальненої оцінки придатності планети для життя дослідники запропонували порівнювати дві моделі: одну, яка описує вимоги конкретного виду до умов існування, і другу — яка моделює умови на певному космічному тілі. Наприклад, верблюд не виживе в Антарктиді, імовірність його існування там близька до нуля. Так само дослідники можуть оцінити ймовірність того, що земні мікроорганізми вижили б на Марсі або в океанах супутника Європа.
Підхід був створений в межах проекту Alien Earths, що фінансується NASA, за участі фахівців із різних галузей — від біології та хімії до астрономії. У його межах команда збирає дані про екстремальні організми на Землі, щоб оцінити їхній потенціал до виживання в умовах, подібних до марсіанських чи енцеладських.
Методика вже доступна у відкритому доступі як програмне забезпечення для дослідницьких команд. Вона дозволяє вирішувати завдання типу: яку з екзопланет краще дослідити, або чи можуть знайдені біосигнатури свідчити про наявність життя в даному середовищі.
У майбутньому вчені планують створити базу даних організмів, що мешкають в екстремальних умовах на Землі, а також додати моделі потенційного інопланетного життя. Це дозволить глибше аналізувати нові дані, що надходитимуть з інших світів, і точніше визначати перспективні напрями пошуку позаземного життя.
Американські астрономи створили новий метод для пошуку життя за межами Землі — він базується на оцінці ймовірності виживання організмів в екзопланетних умовах. Свіжа методика враховує обмеженість даних, які можна отримати з віддалених об’єктів, і ґрунтується на математичному моделюванні, що зіставляє потреби певних організмів з фізичними характеристиками потенційного середовища.
Замість узагальненої оцінки придатності планети для життя дослідники запропонували порівнювати дві моделі: одну, яка описує вимоги конкретного виду до умов існування, і другу — яка моделює умови на певному космічному тілі. Наприклад, верблюд не виживе в Антарктиді, імовірність його існування там близька до нуля. Так само дослідники можуть оцінити ймовірність того, що земні мікроорганізми вижили б на Марсі або в океанах супутника Європа.
Підхід був створений в межах проекту Alien Earths, що фінансується NASA, за участі фахівців із різних галузей — від біології та хімії до астрономії. У його межах команда збирає дані про екстремальні організми на Землі, щоб оцінити їхній потенціал до виживання в умовах, подібних до марсіанських чи енцеладських.
Методика вже доступна у відкритому доступі як програмне забезпечення для дослідницьких команд. Вона дозволяє вирішувати завдання типу: яку з екзопланет краще дослідити, або чи можуть знайдені біосигнатури свідчити про наявність життя в даному середовищі.
У майбутньому вчені планують створити базу даних організмів, що мешкають в екстремальних умовах на Землі, а також додати моделі потенційного інопланетного життя. Це дозволить глибше аналізувати нові дані, що надходитимуть з інших світів, і точніше визначати перспективні напрями пошуку позаземного життя.
