1241
Нові дослідження свідчать, що Венера може залишатися геологічно активною — масивні кругові структури вказують на гарячі плюми, що піднімаються з глибини її кори.
Величезні кругові утворення на поверхні Венери можуть бути ознаками того, що планета досі залишається геологічно активною. Про це йдеться в новому дослідженні, заснованому на даних, зібраних понад 30 років тому космічним апаратом NASA «Магеллан». На відміну від Землі, де великі тектонічні плити рухаються і переробляються через процес, що зветься плитною тектонікою, на Венері такі плити відсутні. Проте її поверхня й досі змінюється — ймовірно, через підйом розплавленої породи з глибин планети.
Щоб з’ясувати, що спричиняє цю активність, вчені зосередилися на таємничих структурах, що називаються коронами. Це масивні, овальні утворення, які можуть сягати сотень миль у діаметрі. Вважається, що вони формуються, коли гарячий, легкий матеріал із надр Венери піднімається вгору, деформуючи поверхню. Навколо кожної корони — система тріщин, яка вказує на потужні сили в глибині. Наразі дослідники ідентифікували сотні таких структур по всій планеті.
Корони Венери — поверхневі особливості
Нове дослідження вказує, що корони на Венері продовжують формуватися під впливом тектонічних процесів. Спостереження NASA з місії «Магеллан» охоплюють, зокрема, Артеміду,
Дані «Магеллана» відкривають нові підказки
Дослідження, опубліковане в Science Advances, демонструє нові докази того, що багато з корон досі формуються підземними силами. Висновки ґрунтуються на даних місії NASA «Магеллан», яка оберталася навколо Венери на початку 1990-х і надала найдетальніші на той час карти поверхні та гравітаційного поля планети.
«Корони не зустрічаються на Землі сьогодні; однак вони могли існувати, коли наша планета була молодою і до того, як утворилася плитна тектоніка», — зазначив головний автор дослідження Ґаель Касчіолі, науковий співробітник Університету Меріленду в Балтіморі та Центру космічних польотів NASA ім. Ґоддарда. «Поєднуючи гравітаційні та топографічні дані, це дослідження дало нове уявлення про підповерхневі процеси, що, ймовірно, досі формують поверхню Венери».
Очікування місії VERITAS — наступної експедиції на Венеру
Як учасники майбутньої місії NASA VERITAS (Venus Emissivity, Radio Science, InSAR, Topography, and Spectroscopy), Касчіолі та його команда особливо зацікавлені у високоточних гравітаційних даних, які має зібрати космічний апарат. Співавтор дослідження Ерван Мазаріко також з Центру ім. Ґоддарда співкеруватиме гравітаційним експериментом VERITAS, запуск якої заплановано не раніше 2031 року.
Розгадування походження корон
«Магеллан» за допомогою радара зміг проникнути крізь густу атмосферу Венери і відобразити рельєф її гір і рівнин. Серед усіх геологічних структур, які були зафіксовані, корони залишалися найбільш загадковими: не було зрозуміло, як саме вони утворилися. Згодом учені виявили безліч корон у регіонах із тонкою літосферою і високим тепловим потоком.
«Корони є поширеними на Венері. Вони дуже великі, і протягом років існували різні гіпотези щодо їх формування», — пояснила співавторка дослідження Анна Гюльхер, планетарна науковиця з Бернського університету в Швейцарії. «Найцікавіше у нашому дослідженні — це те, що ми тепер можемо з більшою впевненістю сказати, що ці утворення, ймовірно, досі формуються під впливом активних процесів. Ми вважаємо, що подібні процеси могли відбуватися і в ранній історії Землі».
Дослідники створили складні 3D-моделі, які демонструють різні сценарії формування корон під дією плюмів, і порівняли їх з об’єднаними гравітаційними та топографічними даними з «Магеллана». Саме гравітаційні дані допомогли виявити менш щільні, гарячі та плавучі плюми під поверхнею — інформацію, яку неможливо було дістати лише з топографії. З 75 досліджених корон у 52, ймовірно, під ними є мантійний матеріал, що забезпечує тектонічну активність.
Унікальні тектонічні процеси Венери
Одним із ключових процесів є субдукція: на Землі вона відбувається, коли одна тектонічна плита занурюється під іншу. Тертя між плитами може спричинити землетруси, а стара порода, занурюючись у гарячу мантію, плавиться й вивергається через вулкани.
На Венері передбачають інший тип субдукції — навколо деяких корон. У цьому випадку гарячий плюм у мантії підштовхує матеріал літосфери вгору, який розтікається і спричиняє занурення навколишньої речовини назад у мантію.
Інший процес — «капання літосфери», коли щільні й холодні ділянки літосфери опускаються в мантію. Дослідники також виявили кілька місць, де може відбуватися третій процес: плюм розплавленої породи під товстішою літосферою викликає вулканізм на поверхні.
Повернення до даних «Магеллана» з новим поглядом
Це дослідження — чергове свідчення того, що геологічні процеси на Венері виявляються більш подібними до земних, ніж вважалося раніше. Нещодавно на основі радарних знімків з орбітального апарата були виявлені діючі вулкани з лавовими потоками, які вивергалися з Маат Монс, Сіф Монс і регіону Ейстла.
Хоча ті знімки дали прямі докази вулканізму, автори нового дослідження вважають, що потрібна більша роздільна здатність, аби повністю зрозуміти тектонічні процеси, що формують корони. «Гравітаційні карти VERITAS підвищать роздільну здатність щонайменше у 2–4 рази — залежно від регіону, — що може докорінно змінити наше розуміння геології Венери й дати нові уявлення про ранню історію Землі», — зазначила співавторка Сюзан Смрекар, планетарна науковиця з JPL і головна дослідниця місії VERITAS.
