1783
The Sun інформує: астробіолог Баррі Ді Грегоріо, науковий співробітник Букінгемського університету, стверджує, що NASA має докази існування життя на Марсі, але навмисно не оприлюднює цю інформацію. За його словами, агенція зберігає ці дані, щоб підтримати зацікавлення громадськості до майбутньої пілотованої місії на Червону планету, яку планують у 2030-х роках.
Згідно з Ді Грегоріо, американські марсоходи зафіксували два приклади можливого життя. У 2018 році марсохід Curiosity сфотографував структури, схожі на кристали, які могли бути створені біологічними процесами. А у 2020 році Perseverance виявив об’єкти, що нагадують червоподібних істот, які могли існувати у давніх марсіанських океанах.
Науковець вважає, що ці гіпотетичні марсіанські істоти могли бути схожими на організми едіакарського періоду, відомі в історії Землі як перші багатоклітинні. Він припускає, що після кліматичних змін атмосфера Марса втратила вологу, яка частково вбралася в ґрунт, а частково була видута в космос сонячним вітром.
Також Ді Грегоріо звертає увагу на можливі біологічні відмінності між марсіанським і земним життям. На його думку, якщо життя на Марсі дійсно існує, воно може бути токсичним або навіть небезпечним для людини. Це, на його переконання, одна з причин, чому NASA поки що утримується від офіційного визнання таких знахідок.
Наразі офіційна позиція NASA залишається обережною: жодних підтверджених заяв про виявлення інопланетного життя на Марсі не було. Проте заяви науковців на кшталт Ді Грегоріо вкотре підігрівають інтерес до теми, що поєднує наукові пошуки з глибоким суспільним резонансом.
The Sun інформує: астробіолог Баррі Ді Грегоріо, науковий співробітник Букінгемського університету, стверджує, що NASA має докази існування життя на Марсі, але навмисно не оприлюднює цю інформацію. За його словами, агенція зберігає ці дані, щоб підтримати зацікавлення громадськості до майбутньої пілотованої місії на Червону планету, яку планують у 2030-х роках.
Згідно з Ді Грегоріо, американські марсоходи зафіксували два приклади можливого життя. У 2018 році марсохід Curiosity сфотографував структури, схожі на кристали, які могли бути створені біологічними процесами. А у 2020 році Perseverance виявив об’єкти, що нагадують червоподібних істот, які могли існувати у давніх марсіанських океанах.
Науковець вважає, що ці гіпотетичні марсіанські істоти могли бути схожими на організми едіакарського періоду, відомі в історії Землі як перші багатоклітинні. Він припускає, що після кліматичних змін атмосфера Марса втратила вологу, яка частково вбралася в ґрунт, а частково була видута в космос сонячним вітром.
Також Ді Грегоріо звертає увагу на можливі біологічні відмінності між марсіанським і земним життям. На його думку, якщо життя на Марсі дійсно існує, воно може бути токсичним або навіть небезпечним для людини. Це, на його переконання, одна з причин, чому NASA поки що утримується від офіційного визнання таких знахідок.
Наразі офіційна позиція NASA залишається обережною: жодних підтверджених заяв про виявлення інопланетного життя на Марсі не було. Проте заяви науковців на кшталт Ді Грегоріо вкотре підігрівають інтерес до теми, що поєднує наукові пошуки з глибоким суспільним резонансом.
