973
Науковці попереджають, що людство залишається практично неготовим до масштабної сонячної бурі, яка може паралізувати глобальні технологічні системи. Попри успіхи в прогнозуванні космічної погоди, сучасні інструменти не дозволяють точно передбачити головний чинник впливу — орієнтацію магнітного поля сонячної бурі (компонент Bz), яка визначає рівень взаємодії з магнітосферою Землі.
Коли на Сонці відбувається корональний викид маси, він несе із собою плазму й магнітне поле. Якщо це поле має південну орієнтацію, воно значно ефективніше з’єднується з магнітним полем Землі, що викликає полярні сяйва, а також потенційно шкодить супутникам, GPS-системам і енергомережам. Північна орієнтація може пройти практично без наслідків. Проблема в тому, що Bz стає доступним для вимірювання лише за 1−2 години до прибуття бурі — коли вона вже майже досягає Землі.
Наразі ключові спостереження здійснюються апаратами, розташованими в точці Лагранжа L1. Проте експерти, зокрема фізик Сонця Валентин Мартінес Піллет, закликають до розміщення нових апаратів у інших точках — L4, L5 та навіть L3. Це дозволило б отримувати попередження на декілька днів раніше. За оцінками, знадобиться близько 50 років, щоб прогнозування космічної погоди досягло рівня точності земних метеорологічних моделей.
Одним із ключових проектів у цій галузі є місія Vigil Європейського космічного агентства. Її запуск заплановано на 2031 рік, і апарат працюватиме з точки L5, звідки зможе спостерігати за корональними викидами до їхнього спрямування на Землю. Це має потенціал забезпечити щонайменше тижневий запас часу для підготовки.
Наслідки потужної сонячної бурі можуть бути катастрофічними: відключення зв’язку, вихід з ладу супутників і навіть масштабні блекаути в енергосистемах на кілька днів або тижнів. У світі, який все більше залежить від цифрової інфраструктури, відсутність готовності до таких подій є серйозним викликом для безпеки.
Науковці попереджають, що людство залишається практично неготовим до масштабної сонячної бурі, яка може паралізувати глобальні технологічні системи. Попри успіхи в прогнозуванні космічної погоди, сучасні інструменти не дозволяють точно передбачити головний чинник впливу — орієнтацію магнітного поля сонячної бурі (компонент Bz), яка визначає рівень взаємодії з магнітосферою Землі.
Коли на Сонці відбувається корональний викид маси, він несе із собою плазму й магнітне поле. Якщо це поле має південну орієнтацію, воно значно ефективніше з’єднується з магнітним полем Землі, що викликає полярні сяйва, а також потенційно шкодить супутникам, GPS-системам і енергомережам. Північна орієнтація може пройти практично без наслідків. Проблема в тому, що Bz стає доступним для вимірювання лише за 1−2 години до прибуття бурі — коли вона вже майже досягає Землі.
Наразі ключові спостереження здійснюються апаратами, розташованими в точці Лагранжа L1. Проте експерти, зокрема фізик Сонця Валентин Мартінес Піллет, закликають до розміщення нових апаратів у інших точках — L4, L5 та навіть L3. Це дозволило б отримувати попередження на декілька днів раніше. За оцінками, знадобиться близько 50 років, щоб прогнозування космічної погоди досягло рівня точності земних метеорологічних моделей.
Одним із ключових проектів у цій галузі є місія Vigil Європейського космічного агентства. Її запуск заплановано на 2031 рік, і апарат працюватиме з точки L5, звідки зможе спостерігати за корональними викидами до їхнього спрямування на Землю. Це має потенціал забезпечити щонайменше тижневий запас часу для підготовки.
Наслідки потужної сонячної бурі можуть бути катастрофічними: відключення зв’язку, вихід з ладу супутників і навіть масштабні блекаути в енергосистемах на кілька днів або тижнів. У світі, який все більше залежить від цифрової інфраструктури, відсутність готовності до таких подій є серйозним викликом для безпеки.
