1040
На каналі Project Me Podcast Каріна Алексєнко поділилася історією про те, як вивчає іноземні мови попри дислексію та значні труднощі з запам’ятовуванням. Попри багаторічну щоденну практику, її рівень англійської лише трохи вищий за середній — не через лінь чи відсутність мотивації, а через об’єктивні особливості сприйняття інформації. Проте вона не здалася, а адаптувала навчання під себе. Цей матеріал — стислий, практичний виклад її методів, доповнений порадами та цифровими інструментами, які допоможуть тим, хто теж не вписується в «академічні рамки».
Щоденна мова — це не курс, а звичка
Класичні курси, де заняття проходять двічі на тиждень, можуть давати лише точковий ефект. Якщо мова не з’являється у житті щодня, мозок не формує стабільного зв’язку. Тому варто перетворити навчання на щоденний ритуал. Це не має бути щось глобальне — 15 хвилин, але кожного дня. Наприклад, поки готуєте сніданок, можна слухати відео з частими фразами англійською або португальською. Якщо ви працюєте з текстами, то можна читати новини, статті чи навіть інструкції на вивченій мові.
Важливо підібрати дію, яка вже є у вашому повсякденному графіку, і «приклеїти» до неї нову звичку. Готуєте їжу — слухаєте фрази. Миєте посуд — повторюєте слова. Йдете на прогулянку — говорите самі з собою англійською. Мова має стати фоновою частиною вашого життя, а не штучно окремою активністю.
Коли відео з субтитрами не працюють
Поради на кшталт «дивіться серіали з субтитрами» чудові, якщо ви сприймаєте текст легко. Але якщо у вас є дислексія, або просто складно концентруватись на читанні, цей метод може лише демотивувати. У такому випадку краще обирати відео без субтитрів — короткі, з повторенням найчастіших фраз. Наприклад, на YouTube є канали, де спочатку звучить слово англійською, потім його переклад, потім пауза — і знову повтор. Це створює природний ритм і не перевантажує мозок зайвими сигналами.
