73
Видання про науку та технології IFL Science інформує: життя на Землі могло з’явитися не завдяки локальним хімічним процесам, а в результаті занесення мікроорганізмів із космосу — ця гіпотеза відома як панспермія. Вона припускає, що життя або його складові могли потрапити на планету на метеоритах, астероїдах чи кометах, а потім дати початок еволюції. Ідея отримує нову актуальність на тлі обмежень теорії абіогенезу, яка не пояснює повністю складність навіть найпростіших форм життя.
Існує кілька варіантів панспермії. Радіопанспермія передбачає переміщення мікроорганізмів у космосі завдяки тиску світла зірок, а літо-панспермія — виживання мікробів у породах, які могли пережити міжпланетну подорож і потрапити на Землю. Експерименти свідчать, що мікроорганізми здатні витримати етапи викиду з планети, перебування в космосі й навіть вхід у атмосферу — за умови наявності захисного шару.
Існує також версія спрямованої панспермії — припущення, що життя було навмисно або випадково занесене розвиненою позаземною цивілізацією. Цей сценарій хоч і звучить фантастично, стає актуальним у контексті майбутніх місій людини в космос, адже самі люди можуть стати носіями земного життя для інших світів, свідомо чи ні.
Хоча поки що немає прямих доказів панспермії, вона не суперечить науці й дає змогу по-новому поглянути на походження життя. Навіть якщо це лише проміжна відповідь, гіпотеза стимулює пошук за межами Землі та піднімає філософські питання про відповідальність людства за поширення життя у Всесвіті.
Видання про науку та технології IFL Science інформує: життя на Землі могло з’явитися не завдяки локальним хімічним процесам, а в результаті занесення мікроорганізмів із космосу — ця гіпотеза відома як панспермія. Вона припускає, що життя або його складові могли потрапити на планету на метеоритах, астероїдах чи кометах, а потім дати початок еволюції. Ідея отримує нову актуальність на тлі обмежень теорії абіогенезу, яка не пояснює повністю складність навіть найпростіших форм життя.
Існує кілька варіантів панспермії. Радіопанспермія передбачає переміщення мікроорганізмів у космосі завдяки тиску світла зірок, а літо-панспермія — виживання мікробів у породах, які могли пережити міжпланетну подорож і потрапити на Землю. Експерименти свідчать, що мікроорганізми здатні витримати етапи викиду з планети, перебування в космосі й навіть вхід у атмосферу — за умови наявності захисного шару.
Існує також версія спрямованої панспермії — припущення, що життя було навмисно або випадково занесене розвиненою позаземною цивілізацією. Цей сценарій хоч і звучить фантастично, стає актуальним у контексті майбутніх місій людини в космос, адже самі люди можуть стати носіями земного життя для інших світів, свідомо чи ні.
Хоча поки що немає прямих доказів панспермії, вона не суперечить науці й дає змогу по-новому поглянути на походження життя. Навіть якщо це лише проміжна відповідь, гіпотеза стимулює пошук за межами Землі та піднімає філософські питання про відповідальність людства за поширення життя у Всесвіті.
