Фізики зробили прорив у вивченні квантової механіки — науковці розв’язали 40-річну загадку щодо точних меж дії квантової заплутаності в рамках тестів Белла. Це відкриття може кардинально змінити підходи до перевірки та розробки квантових технологій, включаючи квантові комп’ютери та сенсори.
Дослідники Віктор Барізьєн і Жан-Даніель Банкаль з Інституту теоретичної фізики (IPhT) опублікували своє дослідження в журналі Nature Physics. Їм вдалося створити повну математичну модель, яка описує статистичні результати вимірювань у системах із квантовою заплутаністю. Це дозволило надати вичерпне пояснення поведінки заплутаних частинок у найпростішій експериментальній конфігурації.
До цього часу статистичні закономірності в заплутаних квантових системах не мали повного математичного опису. Нова робота дозволяє ідентифікувати всі необхідні частоти результатів, що описують поведінку таких систем, створюючи перший повний і точний математичний опис квантової статистики в контексті тестів Белла.
Це відкриття має не лише теоретичне значення, а й практичне застосування. Воно може стати основою для розробки більш точних методів перевірки та сертифікації квантових пристроїв. Результати дослідження відкривають нові можливості для контролю якості квантових технологій і допомагають чіткіше визначити межі самої квантової теорії.
Вирішуючи загадку, що існувала понад 40 років, ця робота підносить наше розуміння квантових процесів на новий рівень. Вона наближає науку до точного передбачення і контролю над складними квантовими системами — критично важливого кроку для практичного впровадження квантових технологій у реальному світі.
Фізики зробили прорив у вивченні квантової механіки — науковці розв’язали 40-річну загадку щодо точних меж дії квантової заплутаності в рамках тестів Белла. Це відкриття може кардинально змінити підходи до перевірки та розробки квантових технологій, включаючи квантові комп’ютери та сенсори.
Дослідники Віктор Барізьєн і Жан-Даніель Банкаль з Інституту теоретичної фізики (IPhT) опублікували своє дослідження в журналі Nature Physics. Їм вдалося створити повну математичну модель, яка описує статистичні результати вимірювань у системах із квантовою заплутаністю. Це дозволило надати вичерпне пояснення поведінки заплутаних частинок у найпростішій експериментальній конфігурації.
До цього часу статистичні закономірності в заплутаних квантових системах не мали повного математичного опису. Нова робота дозволяє ідентифікувати всі необхідні частоти результатів, що описують поведінку таких систем, створюючи перший повний і точний математичний опис квантової статистики в контексті тестів Белла.
Це відкриття має не лише теоретичне значення, а й практичне застосування. Воно може стати основою для розробки більш точних методів перевірки та сертифікації квантових пристроїв. Результати дослідження відкривають нові можливості для контролю якості квантових технологій і допомагають чіткіше визначити межі самої квантової теорії.
Вирішуючи загадку, що існувала понад 40 років, ця робота підносить наше розуміння квантових процесів на новий рівень. Вона наближає науку до точного передбачення і контролю над складними квантовими системами — критично важливого кроку для практичного впровадження квантових технологій у реальному світі.