1719
Астрофізики виявили, що у Всесвіті можуть існувати загадкові структури з темної матерії, в яких відсутні галактики. Це відкриття потенційно змінює сучасні уявлення про формування зірок та еволюцію Всесвіту. У новому дослідженні, опублікованому в журналі The Astrophysical Journal Letters, науковці визначили нижню межу маси, за якої гало з темної матерії не здатні формувати зорі, і, відповідно, галактики.
Згідно з класичними моделями, темна матерія притягує газ і пил, що згодом утворюють зірки. Однак нова робота показала, що гало масою менш як 1 мільйон сонячних мас не можуть охолоджувати водень у вигляді двоатомних молекул настільки ефективно, щоби розпочався процес зореутворення. Як результат — подібні гало залишаються «темними» і візуально невидимими, адже не випромінюють світло, як це роблять галактики.
Дослідники вважають, що таких темних гало може бути набагато більше, ніж передбачалося раніше. Їхня відсутність у каталогах не означає, що вони не існують — просто їх неможливо спостерігати традиційними астрономічними методами. Проте, завдяки гравітаційному лінзуванню, ці структури можна ідентифікувати: темна матерія, хоча і не взаємодіє зі світлом, має масу і тому викривляє простір-час, що впливає на світло далеких об’єктів.
Гравітаційні ефекти, які не пов’язані з видимою матерією, можуть вказувати на присутність цих невидимих структур. Якщо вдасться підтвердити їх існування, це відкриття матиме фундаментальне значення для нашого розуміння структури Всесвіту — від масштабів темної матерії до механізмів утворення перших галактик.
Астрофізики виявили, що у Всесвіті можуть існувати загадкові структури з темної матерії, в яких відсутні галактики. Це відкриття потенційно змінює сучасні уявлення про формування зірок та еволюцію Всесвіту. У новому дослідженні, опублікованому в журналі The Astrophysical Journal Letters, науковці визначили нижню межу маси, за якої гало з темної матерії не здатні формувати зорі, і, відповідно, галактики.
Згідно з класичними моделями, темна матерія притягує газ і пил, що згодом утворюють зірки. Однак нова робота показала, що гало масою менш як 1 мільйон сонячних мас не можуть охолоджувати водень у вигляді двоатомних молекул настільки ефективно, щоби розпочався процес зореутворення. Як результат — подібні гало залишаються «темними» і візуально невидимими, адже не випромінюють світло, як це роблять галактики.
Дослідники вважають, що таких темних гало може бути набагато більше, ніж передбачалося раніше. Їхня відсутність у каталогах не означає, що вони не існують — просто їх неможливо спостерігати традиційними астрономічними методами. Проте, завдяки гравітаційному лінзуванню, ці структури можна ідентифікувати: темна матерія, хоча і не взаємодіє зі світлом, має масу і тому викривляє простір-час, що впливає на світло далеких об’єктів.
Гравітаційні ефекти, які не пов’язані з видимою матерією, можуть вказувати на присутність цих невидимих структур. Якщо вдасться підтвердити їх існування, це відкриття матиме фундаментальне значення для нашого розуміння структури Всесвіту — від масштабів темної матерії до механізмів утворення перших галактик.
