254
Міжнародна група дослідників встановила, що лишайники можуть бути одним із найперспективніших організмів для виживання в екстремальних умовах Марса. У нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі IMA Fungus, вчені змоделювали марсіанське середовище, включно з температурними коливаннями, тиском, складом атмосфери та інтенсивним рентгенівським випромінюванням, аби з’ясувати, які організми здатні витримати такі екстремальні умови.
У фокусі експерименту опинилися два види лишайників: Diploschistes muscorum і Cetraria aculeata. Обидва організми мають відомі адаптації до екстремальних середовищ — вони мешкають у холодних арктичних зонах і гарячих пустелях Землі, здатні витримувати високе ультрафіолетове випромінювання та довготривалу нестачу води завдяки стану анабіозу. Проте лише один з них — D. muscorum — продемонстрував активність навіть в умовах, подібних до марсіанських.
Дослідники виявили, що грибковий компонент лишайника продовжував здійснювати метаболічні процеси та активував захисні механізми під час симуляції марсіанських умов, зокрема за впливу іонізаційного випромінювання. Це робить D. muscorum потенційним кандидатом для використання у майбутніх програмах колонізації або терраформування Марса, наприклад, для фіксації вуглекислого газу або як частину замкненої біосфери.
Це дослідження також має важливе значення для розуміння того, як гідратовані організми реагують на високі рівні випромінювання — одну з основних перешкод для життя поза межами Землі. Водночас науковці наголошують, що результати поки що стосуються лише короткотривалого впливу (п’ятигодинної симуляції), тож подальші дослідження будуть зосереджені на довготривалих експериментах.
Попри обнадійливі результати, поки що зарано відправляти лишайники на Марс. Однак отримані дані суттєво розширюють наші уявлення про адаптаційні можливості організмів і потенційні шляхи використання земного життя в умовах інших планет.
Міжнародна група дослідників встановила, що лишайники можуть бути одним із найперспективніших організмів для виживання в екстремальних умовах Марса. У нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі IMA Fungus, вчені змоделювали марсіанське середовище, включно з температурними коливаннями, тиском, складом атмосфери та інтенсивним рентгенівським випромінюванням, аби з’ясувати, які організми здатні витримати такі екстремальні умови.
У фокусі експерименту опинилися два види лишайників: Diploschistes muscorum і Cetraria aculeata. Обидва організми мають відомі адаптації до екстремальних середовищ — вони мешкають у холодних арктичних зонах і гарячих пустелях Землі, здатні витримувати високе ультрафіолетове випромінювання та довготривалу нестачу води завдяки стану анабіозу. Проте лише один з них — D. muscorum — продемонстрував активність навіть в умовах, подібних до марсіанських.
Дослідники виявили, що грибковий компонент лишайника продовжував здійснювати метаболічні процеси та активував захисні механізми під час симуляції марсіанських умов, зокрема за впливу іонізаційного випромінювання. Це робить D. muscorum потенційним кандидатом для використання у майбутніх програмах колонізації або терраформування Марса, наприклад, для фіксації вуглекислого газу або як частину замкненої біосфери.
Це дослідження також має важливе значення для розуміння того, як гідратовані організми реагують на високі рівні випромінювання — одну з основних перешкод для життя поза межами Землі. Водночас науковці наголошують, що результати поки що стосуються лише короткотривалого впливу (п’ятигодинної симуляції), тож подальші дослідження будуть зосереджені на довготривалих експериментах.
Попри обнадійливі результати, поки що зарано відправляти лишайники на Марс. Однак отримані дані суттєво розширюють наші уявлення про адаптаційні можливості організмів і потенційні шляхи використання земного життя в умовах інших планет.
