73
Про це йдеться в резолюції ПАРЄ «Іноземне втручання — загроза демократичній безпеці в Європі», яку у вівторок на сесійному засіданні підтримав 141 делегат із 157, передає кореспондент Укрінформу зі Страсбурга.
«Парламентська Асамблея визнає іноземне втручання суттєвою та постійною загрозою демократичній безпеці та засуджує цілеспрямовані та систематичні зусилля іноземних суб’єктів, спрямовані на підрив виборчих та демократичних процесів та інститутів. Асамблея відзначає ескалацію ворожого втручання з боку Російської Федерації після початку її повномасштабної агресивної війни проти України», — йдеться в тексті.
Згідно з документом, воно є частиною ширшої схеми, яка включає спроби Російської Федерації втручатися у виборчі процеси і референдуми по всьому світу протягом останнього десятиліття.
Це втручання вже проявилось у поширенні дезінформації, прихованому фінансуванні політичних кампаній та купівлі голосів на президентських виборах в Молдові 20 жовтня 2024 року, під час референдуму щодо Brexit у Великій Британії в 2016 році, президентських виборів у Сполучених Штатах в 2016 році, державного перевороту лідерів Каталонії в 2017 році, президентських виборів у Румунії в 2024 році, а також у політиці Німеччини.
У світлі загрози демократичній безпеці Асамблея, зокрема, закликає держави-члени Ради Європи:
- інтегрувати загрози іноземного втручання в систему національної безпеки, яка визнає взаємопов’язаний характер ворожої кібернетичної, економічної, політичної та інформаційної діяльності;
- захистити демократичні інститути, критичну інфраструктуру та виборчі системи від кіберзагроз;
- посилити координацію між органами безпеки на національному та міжнародному рівнях з метою виявлення та протидії іноземному втручанню;
- розглянути можливість оновлення законів та нормативно-правових актів з метою включення до складу злочинів іноземного втручання прихованих дій від імені іноземних суб’єктів.
У рамках загальносуспільного підходу до підвищення стійкості та зміцнення суспільної довіри Асамблея закликає держави-члени:
— просувати ініціативи з цифрової та медіаграмотності, спрямовані на протидію дезінформації та підвищення стійкості громадян до маніпуляцій;
— активізувати дії для кращого захисту журналістів, гарантування свободи преси, а також фінансування та сприяння плюралізму та незалежності ЗМІ.
У світлі всіх перерахованих ризиків Асамблея також закликає держави-члени збільшувати експертний досвід і технічні можливості для боротьби з дезінформацією в інтернеті, а онлайн-платформи забезпечити чітку політику щодо політичної реклами, алгоритмічного посилення та видалення шкідливого контенту або дезінформації.
Також у фінальний текст резолюції були включені всі правки української делегації, які були схвалені на засіданні комітету з політичних питань, який розробляв документ. Про них раніше розповіла Укрінформу народний депутат Євгенія Кравчук.
