1727
Астрономи знову поставили під сумнів традиційні моделі Всесвіту — вчені з’ясували, що найбільша відома космічна структура — Велика стіна Геркулеса-Північної Корони — насправді ще більша, ніж вважалося раніше. Використовуючи гамма-спалахи (GRBs) — найпотужніші вибухи енергії у Всесвіті — науковці не лише уточнили розміри структури, а й виявили, що її частини розташовані ближче до Землі, ніж передбачалося.
Велика стіна Геркулеса-Північної Корони є гігантським скупченням галактик, так званим «суперкластером», який утворює філамент космічної павутини — структуру, навколо якої формувалися перші галактики. Її назву запропонував підліток із Філіппін Джондрік Вальдез. Уперше об’єкт було виявлено у 2014 році командою Іштвана Горвата, Джона Хаккіли та Жолта Баголя, які й зараз керують новим аналізом. Виявилось, що структура простягається на понад 10 мільярдів світлових років у довжину, 7,2 мільярда — у ширину та майже мільярд — у товщину, охоплюючи до 94 000 галактик типу Чумацького Шляху.
Ключем до відкриття стали гамма-спалахи — короткочасні, але надзвичайно яскраві події, пов’язані з колапсом масивних зір або злиттям нейтронних зір. Вони виникають на величезних відстанях, і тому можуть служити маркерами місця розташування далеких галактик, навіть якщо самі галактики не видно. Джон Хаккіла з Університету Алабами в Гантсвіллі зазначає, що спостереження за GRBs дозволяє простежити, як у Всесвіті розподілена матерія.
Однак існування таких структур, як Велика стіна, суперечить космологічному принципу, згідно з яким Всесвіт має бути однорідним і ізотропним у великих масштабах. Якщо цей принцип справедливий, то структура довжиною понад 1,2 мільярда світлових років не могла би встигнути сформуватися за 13,8 мільярда років існування Всесвіту. Велика стіна Геркулеса-Північної Корони, яка перевищує цей поріг майже у 10 разів, ставить перед наукою серйозні виклики.
Дослідження базується на аналізі 542 гамма-спалахів, зафіксованих телескопами Fermi та Swift до 2018 року. Цей набір став результатом понад 20 років спостережень. Водночас для подальшого уточнення структури необхідно усунути похибки у визначенні джерел GRBs, а також розширити базу даних. Саме тому команда Хаккіли бере участь у розробці нової місії ЄКА — THESEUS, яка дозволить виявляти набагато більше GRBs і з’ясувати повний масштаб Великої стіни.
Нова ера космології зосереджується не лише на відкритті нових об’єктів, а й на переосмисленні фундаментальних принципів — зокрема, того, наскільки однорідним є наш Всесвіт. Якщо результати підтвердяться, Велика стіна Геркулеса-Північної Корони може стати аргументом на користь перегляду базових постулатів сучасної космології.
Астрономи знову поставили під сумнів традиційні моделі Всесвіту — вчені з’ясували, що найбільша відома космічна структура — Велика стіна Геркулеса-Північної Корони — насправді ще більша, ніж вважалося раніше. Використовуючи гамма-спалахи (GRBs) — найпотужніші вибухи енергії у Всесвіті — науковці не лише уточнили розміри структури, а й виявили, що її частини розташовані ближче до Землі, ніж передбачалося.
Велика стіна Геркулеса-Північної Корони є гігантським скупченням галактик, так званим «суперкластером», який утворює філамент космічної павутини — структуру, навколо якої формувалися перші галактики. Її назву запропонував підліток із Філіппін Джондрік Вальдез. Уперше об’єкт було виявлено у 2014 році командою Іштвана Горвата, Джона Хаккіли та Жолта Баголя, які й зараз керують новим аналізом. Виявилось, що структура простягається на понад 10 мільярдів світлових років у довжину, 7,2 мільярда — у ширину та майже мільярд — у товщину, охоплюючи до 94 000 галактик типу Чумацького Шляху.
Ключем до відкриття стали гамма-спалахи — короткочасні, але надзвичайно яскраві події, пов’язані з колапсом масивних зір або злиттям нейтронних зір. Вони виникають на величезних відстанях, і тому можуть служити маркерами місця розташування далеких галактик, навіть якщо самі галактики не видно. Джон Хаккіла з Університету Алабами в Гантсвіллі зазначає, що спостереження за GRBs дозволяє простежити, як у Всесвіті розподілена матерія.
Однак існування таких структур, як Велика стіна, суперечить космологічному принципу, згідно з яким Всесвіт має бути однорідним і ізотропним у великих масштабах. Якщо цей принцип справедливий, то структура довжиною понад 1,2 мільярда світлових років не могла би встигнути сформуватися за 13,8 мільярда років існування Всесвіту. Велика стіна Геркулеса-Північної Корони, яка перевищує цей поріг майже у 10 разів, ставить перед наукою серйозні виклики.
Дослідження базується на аналізі 542 гамма-спалахів, зафіксованих телескопами Fermi та Swift до 2018 року. Цей набір став результатом понад 20 років спостережень. Водночас для подальшого уточнення структури необхідно усунути похибки у визначенні джерел GRBs, а також розширити базу даних. Саме тому команда Хаккіли бере участь у розробці нової місії ЄКА — THESEUS, яка дозволить виявляти набагато більше GRBs і з’ясувати повний масштаб Великої стіни.
Нова ера космології зосереджується не лише на відкритті нових об’єктів, а й на переосмисленні фундаментальних принципів — зокрема, того, наскільки однорідним є наш Всесвіт. Якщо результати підтвердяться, Велика стіна Геркулеса-Північної Корони може стати аргументом на користь перегляду базових постулатів сучасної космології.
