Космічний телескоп SPHEREx від NASA почав передавати перші зображення з орбіти, відкривши нову еру у широкоформатному дослідженні Всесвіту. Хоча пристрій ще не повністю відкалібрований, уже зараз кожен знімок охоплює понад 100 000 джерел світла — зірок і галактик — у кожному кадрі. Ці перші спостереження підтвердили, що всі системи телескопа працюють у штатному режимі.
SPHEREx (Spectro-Photometer for the History of the Universe, Epoch of Reionization and Ices Explorer) працює в інфрачервоному діапазоні та здатен розділяти світло на 102 відтінки довжин хвиль. Це дозволяє вивчати склад об’єктів, визначати відстань до галактик і навіть аналізувати процеси, що відбувалися у перші миті після Великого вибуху. Телескоп також шукає сліди водяного льоду — як у космосі, так і в нашій Галактиці.
Унікальною особливістю SPHEREx є його надшироке поле зору: один знімок охоплює простір, у 20 разів ширший за повний Місяць. З шістьма детекторами, що працюють паралельно, телескоп зможе робити близько 600 експозицій щодня. Протягом основної дворічної місії він чотири рази сканує усе небо, створюючи спектроскопічну карту сотень мільйонів галактик і зірок.
Для забезпечення максимальної чутливості до інфрачервоного випромінювання SPHEREx охолоджується до температури близько -210 °C. Це дозволяє йому вловлювати навіть найслабші сигнали теплового випромінювання. Фокусування телескопа було здійснене ще до запуску — і за словами науковців, команда точно «влучила в ціль».
Проект є спільною роботою NASA, Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech), JPL і компанії BAE Systems. До наукового аналізу також долучені команди з Південної Кореї та Тайваню. Усі зібрані дані зберігатимуться в архіві IPAC і будуть у відкритому доступі для дослідників з усього світу.
На відміну від телескопів Hubble чи James Webb, які вивчають вузькі ділянки неба з високою роздільною здатністю, SPHEREx виконує роль «ширококутного оглядача», створюючи повну картину Всесвіту. Його результати доповнюватимуть дані інших місій, забезпечуючи більш цілісне уявлення про походження, структуру та еволюцію космосу.
Космічний телескоп SPHEREx від NASA почав передавати перші зображення з орбіти, відкривши нову еру у широкоформатному дослідженні Всесвіту. Хоча пристрій ще не повністю відкалібрований, уже зараз кожен знімок охоплює понад 100 000 джерел світла — зірок і галактик — у кожному кадрі. Ці перші спостереження підтвердили, що всі системи телескопа працюють у штатному режимі.
SPHEREx (Spectro-Photometer for the History of the Universe, Epoch of Reionization and Ices Explorer) працює в інфрачервоному діапазоні та здатен розділяти світло на 102 відтінки довжин хвиль. Це дозволяє вивчати склад об’єктів, визначати відстань до галактик і навіть аналізувати процеси, що відбувалися у перші миті після Великого вибуху. Телескоп також шукає сліди водяного льоду — як у космосі, так і в нашій Галактиці.
Унікальною особливістю SPHEREx є його надшироке поле зору: один знімок охоплює простір, у 20 разів ширший за повний Місяць. З шістьма детекторами, що працюють паралельно, телескоп зможе робити близько 600 експозицій щодня. Протягом основної дворічної місії він чотири рази сканує усе небо, створюючи спектроскопічну карту сотень мільйонів галактик і зірок.
Для забезпечення максимальної чутливості до інфрачервоного випромінювання SPHEREx охолоджується до температури близько -210 °C. Це дозволяє йому вловлювати навіть найслабші сигнали теплового випромінювання. Фокусування телескопа було здійснене ще до запуску — і за словами науковців, команда точно «влучила в ціль».
Проект є спільною роботою NASA, Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech), JPL і компанії BAE Systems. До наукового аналізу також долучені команди з Південної Кореї та Тайваню. Усі зібрані дані зберігатимуться в архіві IPAC і будуть у відкритому доступі для дослідників з усього світу.
На відміну від телескопів Hubble чи James Webb, які вивчають вузькі ділянки неба з високою роздільною здатністю, SPHEREx виконує роль «ширококутного оглядача», створюючи повну картину Всесвіту. Його результати доповнюватимуть дані інших місій, забезпечуючи більш цілісне уявлення про походження, структуру та еволюцію космосу.