396
Астрономи вперше зафіксували прямі зіткнення та злиття зоряних скупчень у центрах карликових галактик. Унікальні спостереження вдалося здійснити завдяки космічному телескопу Габбл. Це відкриття дає відповідь на багаторічну суперечку серед учених про формування ядер таких галактик і наближає наукову спільноту до розуміння процесів, що впливають на еволюцію всієї космічної структури.
Карликові галактики — найпоширеніший тип галактик у Всесвіті, і їх вважають своєрідними «цеглинками», з яких утворюються більші галактики, зокрема й наш Чумацький Шлях. Ядра таких галактик містять від сотень тисяч до сотень мільйонів зірок, утворюючи надщільні зоряні скупчення. Як саме вони виникають — довгий час залишалося невідомим, але отримані дані свідчать: ці ядра формуються в результаті зіткнення та злиття менших кульових зоряних скупчень.
У межах дослідження вчені проаналізували майже 80 карликових галактик. Деякі з них мали незвичні зоряні структури в центральній частині, зокрема дивні потоки світла. Подальший аналіз виявив, що це — залишки нещодавнього злиття зоряних скупчень. Саме такого моменту — катастрофічного «поглинання» — астрономи ще ніколи не фіксували безпосередньо.
Додаткове моделювання підтвердило: потоки світла виникли внаслідок злиття двох скупчень різної маси. Цей процес триває менш як 100 мільйонів років, а характерні ознаки таких подій зникають ще швидше. Це й пояснює, чому раніше вчені не могли виявити подібні явища. Нова інформація не лише підтверджує старі теорії, а й відкриває шлях до глибшого розуміння динаміки карликових галактик.
Матеріал дослідження опублікований у журналі Nature. Команда сподівається, що отримані дані допоможуть пояснити, як зоряні системи розвиваються у віддалених частинах Всесвіту. Зіткнення, які ще донедавна вважалися лише гіпотезою, тепер задокументовані, й це є важливим кроком у дослідженнях структури космосу.
Астрономи вперше зафіксували прямі зіткнення та злиття зоряних скупчень у центрах карликових галактик. Унікальні спостереження вдалося здійснити завдяки космічному телескопу Габбл. Це відкриття дає відповідь на багаторічну суперечку серед учених про формування ядер таких галактик і наближає наукову спільноту до розуміння процесів, що впливають на еволюцію всієї космічної структури.
Карликові галактики — найпоширеніший тип галактик у Всесвіті, і їх вважають своєрідними «цеглинками», з яких утворюються більші галактики, зокрема й наш Чумацький Шлях. Ядра таких галактик містять від сотень тисяч до сотень мільйонів зірок, утворюючи надщільні зоряні скупчення. Як саме вони виникають — довгий час залишалося невідомим, але отримані дані свідчать: ці ядра формуються в результаті зіткнення та злиття менших кульових зоряних скупчень.
У межах дослідження вчені проаналізували майже 80 карликових галактик. Деякі з них мали незвичні зоряні структури в центральній частині, зокрема дивні потоки світла. Подальший аналіз виявив, що це — залишки нещодавнього злиття зоряних скупчень. Саме такого моменту — катастрофічного «поглинання» — астрономи ще ніколи не фіксували безпосередньо.
Додаткове моделювання підтвердило: потоки світла виникли внаслідок злиття двох скупчень різної маси. Цей процес триває менш як 100 мільйонів років, а характерні ознаки таких подій зникають ще швидше. Це й пояснює, чому раніше вчені не могли виявити подібні явища. Нова інформація не лише підтверджує старі теорії, а й відкриває шлях до глибшого розуміння динаміки карликових галактик.
Матеріал дослідження опублікований у журналі Nature. Команда сподівається, що отримані дані допоможуть пояснити, як зоряні системи розвиваються у віддалених частинах Всесвіту. Зіткнення, які ще донедавна вважалися лише гіпотезою, тепер задокументовані, й це є важливим кроком у дослідженнях структури космосу.
