91
Науково-популярне медіа Space пише: Всесвіт — це безмежний і давній простір, у якому існують мільярди потенційно придатних для життя планет. З огляду на таку кількість можливостей для виникнення розумного життя, людство мало б уже давно зафіксувати ознаки існування позаземних цивілізацій. Проте попри десятиліття пошуків, космос зберігає тривожну тишу. Ця суперечність відома як парадокс Фермі — її у 1950 році сформулював італійський фізик Енріко Фермі.
Парадокс Фермі базується на припущенні, що якщо інші цивілізації існують і здатні до міжзоряної подорожі, то за мільйони років вони могли б колонізувати всю галактику. Втім, відсутність будь-яких ознак їхнього існування — сигналів, споруд чи відвідувань — змушує замислитися. Пояснень цьому існує чимало: ми могли ще не знайти інопланетян; вони можуть не хотіти, щоб їх виявили; або ж їм щось заважає розширюватися — наприклад, нездоланний бар’єр розвитку, відомий як Великий фільтр.
Одне з популярних припущень — теорія «темного лісу»: кожна цивілізація мовчить, боячись бути знищеною іншими. Інша гіпотеза — «зоопарк»: Земля для інопланетян — щось на зразок заповідника, за яким вони лише спостерігають. А може, ми просто не там і не так шукаємо — наприклад, радіохвилі, які ми приймаємо, можуть не бути основним каналом зв’язку у Всесвіті.
Професорка Гайді Джо Ньюберг із Політехнічного інституту Ренсселер зазначає, що парадокс Фермі не має єдиного визнаного пояснення. Складне життя, за її словами, могло виникнути лише на Землі, і навіть якщо інші цивілізації існують, простори між зірками надто великі, щоби їх легко подолати. На додачу, багато сучасних науковців більше зосереджені на пошуку просто життя, а не інтелектуальних сигналів — саме тому в сучасних підручниках з екзопланет темі парадоксу Фермі часто не приділяють уваги.
Нині дослідники за допомогою телескопів, зокрема Джеймса Вебба, вивчають атмосфери екзопланет у пошуках ознак життя. Ці дані можуть у майбутньому дати статистичну основу для оцінки ймовірності існування технологічних цивілізацій. Поки що ж «велика тиша» Всесвіту залишається однією з найбільших загадок нашого часу — чи ми справді одні, чи просто не навчилися ще чути інших?
Науково-популярне медіа Space пише: Всесвіт — це безмежний і давній простір, у якому існують мільярди потенційно придатних для життя планет. З огляду на таку кількість можливостей для виникнення розумного життя, людство мало б уже давно зафіксувати ознаки існування позаземних цивілізацій. Проте попри десятиліття пошуків, космос зберігає тривожну тишу. Ця суперечність відома як парадокс Фермі — її у 1950 році сформулював італійський фізик Енріко Фермі.
Парадокс Фермі базується на припущенні, що якщо інші цивілізації існують і здатні до міжзоряної подорожі, то за мільйони років вони могли б колонізувати всю галактику. Втім, відсутність будь-яких ознак їхнього існування — сигналів, споруд чи відвідувань — змушує замислитися. Пояснень цьому існує чимало: ми могли ще не знайти інопланетян; вони можуть не хотіти, щоб їх виявили; або ж їм щось заважає розширюватися — наприклад, нездоланний бар’єр розвитку, відомий як Великий фільтр.
Одне з популярних припущень — теорія «темного лісу»: кожна цивілізація мовчить, боячись бути знищеною іншими. Інша гіпотеза — «зоопарк»: Земля для інопланетян — щось на зразок заповідника, за яким вони лише спостерігають. А може, ми просто не там і не так шукаємо — наприклад, радіохвилі, які ми приймаємо, можуть не бути основним каналом зв’язку у Всесвіті.
Професорка Гайді Джо Ньюберг із Політехнічного інституту Ренсселер зазначає, що парадокс Фермі не має єдиного визнаного пояснення. Складне життя, за її словами, могло виникнути лише на Землі, і навіть якщо інші цивілізації існують, простори між зірками надто великі, щоби їх легко подолати. На додачу, багато сучасних науковців більше зосереджені на пошуку просто життя, а не інтелектуальних сигналів — саме тому в сучасних підручниках з екзопланет темі парадоксу Фермі часто не приділяють уваги.
Нині дослідники за допомогою телескопів, зокрема Джеймса Вебба, вивчають атмосфери екзопланет у пошуках ознак життя. Ці дані можуть у майбутньому дати статистичну основу для оцінки ймовірності існування технологічних цивілізацій. Поки що ж «велика тиша» Всесвіту залишається однією з найбільших загадок нашого часу — чи ми справді одні, чи просто не навчилися ще чути інших?
