253
Вперше в історії вчені зафіксували, як потужна сонячна буря прорвала магнітний щит Юпітера, викликавши різке підвищення температури в його атмосфері. Це відкриття змусило науковців переглянути уявлення про стійкість газових гігантів до впливу Сонця і може допомогти краще прогнозувати сонячні загрози для Землі.
Подія сталася ще у 2017 році, коли щільна хвиля сонячного вітру стиснула магнітосферу Юпітера — своєрідну захисну «бульбашку» планети. Це спричинило появу надзвичайно гарячої зони в атмосфері, що охопила половину планети. Температура в цій зоні перевищила 500 °C, тоді як звичайно вона тримається близько 350 °C.
Дослідження, опубліковане 3 квітня 2025 року в журналі Geophysical Research Letters, засвідчує, що подібні сонячні удари можуть траплятися регулярно — до трьох разів на місяць. Науковці вважають, що ефект бурі значно розширив зону нагрівання, змусивши гарячі маси газу поширюватися від полюсів до екватора, порушуючи раніше усталені уявлення про атмосферну стабільність планети.
Цікаво, що досі вважалося, ніби швидке обертання Юпітера не дозволяє теплу розповсюджуватися далі за полярні регіони. Нові спостереження показують, що навіть гігантські планети не можуть повністю уникнути наслідків сонячної активності. Це означає, що атмосфери інших планет теж можуть бути вразливими до подібних подій.
Комбіновані спостереження із Землі за допомогою телескопа Кека і дані з апарату NASA Juno, а також моделювання сонячного вітру, дали змогу детально реконструювати цю подію. За словами дослідників, подібні дослідження допомагають удосконалити системи прогнозування космічної погоди, що має критичне значення для захисту супутникової навігації, зв’язку та енергосистем на Землі.
Вперше в історії вчені зафіксували, як потужна сонячна буря прорвала магнітний щит Юпітера, викликавши різке підвищення температури в його атмосфері. Це відкриття змусило науковців переглянути уявлення про стійкість газових гігантів до впливу Сонця і може допомогти краще прогнозувати сонячні загрози для Землі.
Подія сталася ще у 2017 році, коли щільна хвиля сонячного вітру стиснула магнітосферу Юпітера — своєрідну захисну «бульбашку» планети. Це спричинило появу надзвичайно гарячої зони в атмосфері, що охопила половину планети. Температура в цій зоні перевищила 500 °C, тоді як звичайно вона тримається близько 350 °C.
Дослідження, опубліковане 3 квітня 2025 року в журналі Geophysical Research Letters, засвідчує, що подібні сонячні удари можуть траплятися регулярно — до трьох разів на місяць. Науковці вважають, що ефект бурі значно розширив зону нагрівання, змусивши гарячі маси газу поширюватися від полюсів до екватора, порушуючи раніше усталені уявлення про атмосферну стабільність планети.
Цікаво, що досі вважалося, ніби швидке обертання Юпітера не дозволяє теплу розповсюджуватися далі за полярні регіони. Нові спостереження показують, що навіть гігантські планети не можуть повністю уникнути наслідків сонячної активності. Це означає, що атмосфери інших планет теж можуть бути вразливими до подібних подій.
Комбіновані спостереження із Землі за допомогою телескопа Кека і дані з апарату NASA Juno, а також моделювання сонячного вітру, дали змогу детально реконструювати цю подію. За словами дослідників, подібні дослідження допомагають удосконалити системи прогнозування космічної погоди, що має критичне значення для захисту супутникової навігації, зв’язку та енергосистем на Землі.
