8
Науковці вчергове звернули увагу на найбільшу відому структуру у Всесвіті — Велику стіну Геркулес-Північна Корона — і з’ясували, що вона ще більша, ніж вважалося раніше. Це відкриття стало можливим завдяки оновленому аналізу просторового розподілу гамма-сплесків — найпотужніших вибухів, які трапляються під час загибелі масивних зірок.
Вперше про цю структуру стало відомо у 2013 році, коли астрономи виявили велику кількість гамма-сплесків у певній ділянці неба. Це свідчило про існування гігантського скупчення галактик, яке тягнеться приблизно на 10 мільярдів світлових років. Така протяжність суперечить космологічному принципу — науковому припущенню, згідно з яким Всесвіт на великих масштабах має бути однорідним.
Новий аналіз показав, що частини цієї структури розташовані значно ближче до Землі, ніж припускалося раніше. Це означає, що Велика стіна Геркулес-Північна Корона не лише довша, а й об’ємніша, ніж було відомо. Така складна конфігурація ставить під сумнів точність чинних моделей побудови великомасштабної структури Всесвіту.
Ключову роль у цих відкриттях відіграють саме гамма-сплески, які використовують як маркери для вивчення розподілу матерії на великих відстанях. Ці події добре фіксуються сучасними телескопами та дозволяють з високою точністю визначати координати віддалених об’єктів.
Оновлені дані про Велику стіну можуть суттєво вплинути на уявлення про еволюцію Всесвіту, його динаміку та масштабні процеси формування структур. Подальші дослідження в цьому напрямку допоможуть глибше зрозуміти, як саме розвивався космос після Великого вибуху і чому деякі з його утворень виявилися такими масивними та тривалими у часі.
Науковці вчергове звернули увагу на найбільшу відому структуру у Всесвіті — Велику стіну Геркулес-Північна Корона — і з’ясували, що вона ще більша, ніж вважалося раніше. Це відкриття стало можливим завдяки оновленому аналізу просторового розподілу гамма-сплесків — найпотужніших вибухів, які трапляються під час загибелі масивних зірок.
Вперше про цю структуру стало відомо у 2013 році, коли астрономи виявили велику кількість гамма-сплесків у певній ділянці неба. Це свідчило про існування гігантського скупчення галактик, яке тягнеться приблизно на 10 мільярдів світлових років. Така протяжність суперечить космологічному принципу — науковому припущенню, згідно з яким Всесвіт на великих масштабах має бути однорідним.
Новий аналіз показав, що частини цієї структури розташовані значно ближче до Землі, ніж припускалося раніше. Це означає, що Велика стіна Геркулес-Північна Корона не лише довша, а й об’ємніша, ніж було відомо. Така складна конфігурація ставить під сумнів точність чинних моделей побудови великомасштабної структури Всесвіту.
Ключову роль у цих відкриттях відіграють саме гамма-сплески, які використовують як маркери для вивчення розподілу матерії на великих відстанях. Ці події добре фіксуються сучасними телескопами та дозволяють з високою точністю визначати координати віддалених об’єктів.
Оновлені дані про Велику стіну можуть суттєво вплинути на уявлення про еволюцію Всесвіту, його динаміку та масштабні процеси формування структур. Подальші дослідження в цьому напрямку допоможуть глибше зрозуміти, як саме розвивався космос після Великого вибуху і чому деякі з його утворень виявилися такими масивними та тривалими у часі.
