Новий дослідницький проєкт, фінансований Німецьким науково-дослідним товариством (DFG), розпочинає комплексне вивчення найбільшої колекції штампованої римської цегли у північних провінціях, що зберігається в Рейнському земельному музеї Тріра.
Місто Трір, відоме в римську епоху як Августа Треверорум, а пізніше як Треверіс, досягло свого розквіту в IV столітті нашої ери, коли воно функціонувало як імператорська резиденція. Монументальні споруди цього періоду, такі як Імператорські терми та базиліка Костянтина, збереглися до наших днів і свідчать про масштабне будівництво з використанням різноформатної обпаленої цегли. Дослідники ставлять за мету розкрити нові відомості про виробництво цегли як важливий економічний аспект розвитку міста в пізньоантичний період.
Колекція з близько 4000 штампованих римських цеглин, що зберігається у фондах Рейнського земельного музею, накопичувалась з початку XX століття, проте досі залишалася малодослідженою. Доктор Томас Шмідтс, приват-доцент Франкфуртського університету імені Гете та консерватор Центру археології імені Лейбніца (LEIZA), зазначає: “Ми припускаємо, що більшість штампованої цегли датується пізньою античністю. Це дозволяє нам провести комплексний аналіз того, як вироблялася і використовувалася будівельна кераміка в цей період”.
Методологія та цілі дослідження
Проект об’єднує зусилля Рейнського земельного музею, Франкфуртського університету імені Гете та Центру археології імені Лейбніца (LEIZA). Дослідники застосовують міждисциплінарний підхід, поєднуючи традиційні археологічні методи з інноваційними археометричними аналізами. Особлива увага приділяється просторовому розподілу цегли в міському ландшафті Тріра, що дозволить реконструювати архітектурний розвиток міста.
Вперше буде проведено детальний археометричний аналіз трірської цегли, який вивчить її матеріальний склад, зокрема хімічні характеристики глини. Це допоможе визначити джерела сировини та ідентифікувати конкретні виробничі майстерні. Дослідники також планують кількісно оцінити ресурси, задіяні у виробництві, транспортуванні та використанні цегли в будівництві.
Доктор Шмідтс підкреслює важливість цегляних клейм для розуміння ширшого контексту: “Цегляні клейма також є ключем до розуміння економічних і соціальних структур пізньої античності”. Штампи на цеглі містять інформацію про виробників, замовників та організацію виробничого процесу, що надає безцінні дані про адміністративні та економічні структури римського суспільства.
Значення та перспективи проекту
Проект отримав фінансування від Німецького науково-дослідного товариства у розмірі 340 000 євро на два роки. Його офіційна назва — “Римські цегельні клейма Тріра — внесок у дослідження організації виробництва та розповсюдження античної будівельної кераміки для розширення метрополії в Північній Галлії”.
Професор Олександра В. Буш, генеральний директор LEIZA, наголошує на методологічних інноваціях: “Широкий методологічний спектр не просто характерний для LEIZA, він також стає все більш важливим для отримання нових революційних ідей”. Результати дослідження матимуть значення не лише для вивчення пізньоантичної будівельної кераміки, але й слугуватимуть зразком міждисциплінарного підходу до реконструкції історичного розвитку римських провінційних центрів.
Дослідження також є частиною ширшої ініціативи “Дослідницький фокус з римської археології та морської античності (FoRuM)” у федеральній землі Рейнланд-Пфальц. Цей стратегічний альянс, що об’єднує LEIZA, Трірський університет та Генеральну дирекцію культурної спадщини (GDKE), спрямований на передові дослідження античності.
Окрім доктора Томаса Шмідтса, провідними дослідниками проекту виступають професор доктор Маркус Шольц з Інституту археологічних наук Франкфуртського університету імені Гете та доктор Маркус Ройтер, директор Рейнського земельного музею в Трірі. Їхня співпраця демонструє ефективність міжінституційного підходу до вивчення матеріальної культури римської доби та її ролі в економічному та соціальному розвитку провінційних центрів Римської імперії.