252
Нове дослідження виявило, що коралові рифи в Ейлатській затоці пережили тривалу 3000-річну “зупинку” росту, спричинену змінами рівня моря, але згодом відновилися завдяки природній стійкості цих морських екосистем.
Вчені під керівництвом професора Аді Торфштейна та професора Орена Леві виявили це явище. Дослідження опубліковане в журналі Global Change Biology. Команда проаналізувала історичні зразки коралів з Ейлатської затоки. Відповідно до результатів, ріст рифів призупинився приблизно з 4400 до 1000 років тому.
Ця пауза збігається з подібними явищами, що спостерігалися в коралових рифах біля узбережжя Мексики, Бразилії та Австралії. Науковці вважають, що причиною стало тимчасове падіння рівня моря. Це падіння могло бути викликане глобальним похолоданням того періоду. Через зниження рівня моря рифи опинилися оголеними, що призвело до припинення їхнього росту.
Дивовижна стійкість коралових екосистем
Попри тривалу паузу, дослідження показало вражаючу стабільність коралових популяцій. Різноманітність і чисельність коралів залишалися схожими до і після перерви. Це означає, що рифова екосистема змогла швидко відновитися після відновлення сприятливих умов.
“Рифи продемонстрували вражаючу здатність до відродження через повторне заселення з глибших коралових спільнот,” – пояснює професор Аді Торфштейн. Фактично, види коралів зберегли свою генетичну різноманітність, перечекавши несприятливий період у глибших водах. Це свідчить про природні механізми адаптації, розвинені протягом мільйонів років еволюції.
Дослідницька команда використала інноваційні методи для свого дослідження. Вони відібрали зразки коралових стрижнів завдовжки до трьох метрів. Ці зразки дозволили проаналізувати історію рифу за останні 10000 років. Робота була проведена міжнародною групою науковців із різних інституцій.
Сучасні загрози та уроки для збереження
Додатковий аналіз сучасних скелетів коралів виявив значні зміни. Дослідники зафіксували зміну ізотопного складу вуглецю. Ця зміна відображає зростаючий вплив людської діяльності на глобальний вуглецевий баланс. Тобто сучасні коралові рифи стикаються з іншими викликами, ніж їхні історичні попередники.
Сьогоднішні загрози для коралових рифів включають зміну клімату, забруднення та підкислення океану. Ці фактори створюють безпрецедентний тиск на морські екосистеми. На відміну від минулих природних змін, сучасні виклики відбуваються набагато швидше і часто поєднуються, створюючи кумулятивний ефект.
Без термінових заходів збереження рифи можуть не мати достатньо часу для адаптації.
Коралові рифи відіграють життєво важливу роль у морському біорізноманітті. Вони підтримують океанічний кругообіг вуглецю та захищають узбережжя. Рифи слугують природними бар’єрами проти ерозії берегів і штормових нагонів. Тому їхнє збереження має критичне значення як для морських екосистем, так і для прибережних спільнот.
Дослідження історичної стійкості рифів допомагає науковцям прогнозувати їхню майбутню реакцію на екологічні зміни. Ці знання необхідні для розробки ефективних стратегій збереження. Вони також надають цінну інформацію про природні механізми відновлення, які можуть бути підтримані через природоохоронні ініціативи.
Вчені з’ясували, що зупиняло ріст коралів у Червоному морі з’явилася спочатку на Цікавості.
