57
Попри високу вартість і технічну складність, людство не припиняє надсилати зонди у віддалені куточки Сонячної системи та спускати ровери на Марс. Причина цього — не лише наше природне прагнення зрозуміти загадковий Всесвіт, а й глибше й екзистенційне запитання: чи є життя поза межами Землі?
Цей пошук здебільшого зосереджено на Марсі та крижаних океанічних місяцях, хоча й Венера, попри її екстремальні умови, привертає дедалі більшу увагу. Вона схожа на Землю за розмірами, масою та складом, і також розташована в зоні життя — щоправда, дехто вважає, що лише технічно. Як планети, які мають спільні риси, Земля і Венера пройшли зовсім різні кліматичні траєкторії: перша залишилася придатною для життя, тоді як друга опинилася у полоні парникової катастрофи.
У цьому контексті Венера важлива для розуміння того, як виглядає життєздатність на кам’янистих планетах в інших зоряних системах. На цьогорічній Lunar and Planetary Science Conference вчені представили концепцію «Рівняння життя для Венери» (Venus Life Equation, VLE), аналогічного до відомого рівняння Дрейка. Його мета — дати теоретичну оцінку ймовірності існування життя на Венері й в інших світах.
Рівняння включає три параметри: виникнення (O), життєстійкість ® і неперервність ©. Якщо поєднати їх, отримаємо: L = O x R x C. Параметри варіюються від 0 (неможливо) до 1 (напевно). Наприклад, «виникнення» враховує, чи могло життя з’явитися через абіогенез або панспермію. «Життєстійкість» — наскільки велика та різноманітна могла бути біосфера. А «неперервність» оцінює, чи зберігалися сприятливі умови достатньо довго.
Деякі науковці вважають, що на Венері могло існувати життя в минулому, коли вона мала океани й умови, подібні до земних. І навіть нині, на висоті близько 50 км в атмосфері планети, температура і тиск наближені до земних, що викликає гіпотези про можливе збереження мікроорганізмів у венеріанських хмарах.
Хоча ми маємо лише один підтверджений приклад існування життя — Землю, рівняння VLE дає нам спосіб структурувати знання, розставити акценти й окреслити прогалини у наших уявленнях про життя в космосі. Навіть якщо поки відповіді немає, цей інструмент допомагає краще зрозуміти не тільки Венеру, а й шанси на життя серед безлічі інших світів.
Попри високу вартість і технічну складність, людство не припиняє надсилати зонди у віддалені куточки Сонячної системи та спускати ровери на Марс. Причина цього — не лише наше природне прагнення зрозуміти загадковий Всесвіт, а й глибше й екзистенційне запитання: чи є життя поза межами Землі?
Цей пошук здебільшого зосереджено на Марсі та крижаних океанічних місяцях, хоча й Венера, попри її екстремальні умови, привертає дедалі більшу увагу. Вона схожа на Землю за розмірами, масою та складом, і також розташована в зоні життя — щоправда, дехто вважає, що лише технічно. Як планети, які мають спільні риси, Земля і Венера пройшли зовсім різні кліматичні траєкторії: перша залишилася придатною для життя, тоді як друга опинилася у полоні парникової катастрофи.
У цьому контексті Венера важлива для розуміння того, як виглядає життєздатність на кам’янистих планетах в інших зоряних системах. На цьогорічній Lunar and Planetary Science Conference вчені представили концепцію «Рівняння життя для Венери» (Venus Life Equation, VLE), аналогічного до відомого рівняння Дрейка. Його мета — дати теоретичну оцінку ймовірності існування життя на Венері й в інших світах.
Рівняння включає три параметри: виникнення (O), життєстійкість ® і неперервність ©. Якщо поєднати їх, отримаємо: L = O x R x C. Параметри варіюються від 0 (неможливо) до 1 (напевно). Наприклад, «виникнення» враховує, чи могло життя з’явитися через абіогенез або панспермію. «Життєстійкість» — наскільки велика та різноманітна могла бути біосфера. А «неперервність» оцінює, чи зберігалися сприятливі умови достатньо довго.
Деякі науковці вважають, що на Венері могло існувати життя в минулому, коли вона мала океани й умови, подібні до земних. І навіть нині, на висоті близько 50 км в атмосфері планети, температура і тиск наближені до земних, що викликає гіпотези про можливе збереження мікроорганізмів у венеріанських хмарах.
Хоча ми маємо лише один підтверджений приклад існування життя — Землю, рівняння VLE дає нам спосіб структурувати знання, розставити акценти й окреслити прогалини у наших уявленнях про життя в космосі. Навіть якщо поки відповіді немає, цей інструмент допомагає краще зрозуміти не тільки Венеру, а й шанси на життя серед безлічі інших світів.
