1042
Саме тому, готуючи ґрунт, важливо додавати до нього різні розпушувачі. Давайте сьогодні розглянемо, які вони бувають, які мають властивості, а також їхні переваги та недоліки.
Розпушувачі відіграють дуже важливу роль у ґрунті, оскільки забезпечують його дихання. Завдяки цьому земля не злипається, не утворює грудок, а структура залишається легкою й пухкою, без поверхневої кірки. Крім того, пухка структура ґрунту сприяє температурній рівновазі. Однак є винятки — пісок, каміння або цегляна крихта.
Якщо використовувати великий пісок чи камінці, вони вдень можуть сильно нагріватися і пошкодити коріння, а вночі — швидко охолоджуватися й підморозити його. Мох або морські водорості, до речі, не лише розпушують ґрунт, а й знезаражують його, оскільки є природними антисептиками.
Одним із найкращих розпушувачів є вермікуліт. Він чудово розпушує ґрунт, не дає йому злипатися та створює гарну повітропроникність. Крім того, він насичує землю корисними мінералами, добре вбирає вологу під час поливу і потім повільно віддає її корінню рослин. Це допомагає уникнути пересушування або перезволоження ґрунту. Вермікуліт також зберігає денне тепло, що захищає коріння від замерзання під час нічних похолодань.
Ще один популярний розпушувач — перліт. Він теж добре розпушує ґрунт, хоча трохи поступається вермікуліту. Його вологопоглинаючі властивості нижчі, а також є нюанс: матеріал доволі ламкий і при інтенсивному перемішуванні розсипається в пил. Тому під час роботи з ним краще вдягати респіратор, особливо якщо пересипаєте його з ємності в ємність.
Річковий пісок — ще один варіант. Але важливо використовувати саме річковий пісок, а не будівельний, який занадто дрібний, цементує ґрунт і ускладнює його структуру. Перед внесенням пісок краще знезаразити: прожарити в духовці або пролити розчином марганцівки.
Керамзит — легкий і дешевий матеріал, який чудово підходить для розпушення ґрунту. Його дрібну фракцію можна отримати навіть самостійно — достатньо скласти керамзит у мішок і роздробити молотком. Те саме можна зробити і зі звичайною цеглою.
Торф також часто використовують як розпушувач. Він буває верховий і низовий. Верховий торф має світло-рудий колір і високу кислотність, тому в чистому вигляді не підходить для жодної рослини. Натомість низовий торф темний, майже чорний, з вищим вмістом корисних органічних речовин.
Крім покупних розпушувачів, є й безкоштовні варіанти, які можна отримати з харчових відходів. Наприклад, яєчна шкаралупа — чудовий варіант. Вона одразу працює як розпушувач, тому її можна додавати в посадкові лунки при висаджуванні розсади. Те ж саме стосується спитого чаю, який робить ґрунт більш пухким, повітро- і вологопроникним. Чайна заварка також приваблює дощових черв’яків, які, у свою чергу, покращують структуру ґрунту і підвищують у ньому вміст гумусу.
Ще один цікавий варіант — лушпиння від насіння. Якщо зібрати його за зиму, то навесні можна отримати чудовий розпушувач. Лушпиння покращує гранулометричний склад ґрунту і набагато ефективніше, ніж пісок, підвищує його водо- і повітропроникність. Єдине, що варто пам’ятати: лушпиння повільно розкладається і витягує з ґрунту азот, тому краще вносити його разом із гноєм.
Окрім цього, як розпушувачі можна використовувати пінопластові кульки, ялинкові голки, деревну тирсу, вугілля та навіть кавову гущу. Усі ці матеріали покращують структуру ґрунту, проте хвоя і свіжа тирса забирають із землі азот і закислюють ґрунт, тому їх слід використовувати тільки після перегнивання або ж попередньо змішати з азотними добривами, щоб компенсувати втрату азоту.
