124
Науковці виявили у центрі Чумацького Шляху цілий рій чорних дір, який постійно перемелює зоряні системи. За останніми дослідженнями вчених із Чехії та Німеччини, довкола надмасивної чорної діри Стрілець А* сконцентрувалися тисячі дрібних чорних дір, які утворили справжню «зоряну м’ясорубку».
Виявилося, що в цьому регіоні переважають зірки В-типу — вони дещо масивніші за Сонце й здатні витримати екстремальні умови поблизу чорних дір. Натомість масивніші зірки О-типу тут не затримуються — їхнє життя біля центру галактики обривається всього за кілька мільйонів років. Після смерті вони перетворюються на чорні діри, поповнюючи небезпечний рій навколо Стрільця А*.
За словами дослідника Ярослава Хааса з Карлового університету, В-зірки можуть існувати до 50 мільйонів років, тоді як важкі О-зірки гинуть надто швидко й не витримують близькості до надмасивної чорної діри. Це пояснює, чому поблизу Стрільця А* майже немає великих гарячих зірок, зате переважають довговічніші й менш масивні.
Команда також встановила, що щільність чорних дір у центрі галактики не рівномірна — вона зростає на певній відстані від центру, а потім знижується. Це свідчить про складні динамічні процеси, які відбуваються навколо надмасивної чорної діри.
Вчені планують створити нові комп’ютерні моделі, щоб детальніше вивчити цей унікальний космічний регіон, де зорі народжуються, гинуть і стають здобиччю чорних дір. Це дослідження дає нове розуміння структури й еволюції ядра Чумацького Шляху, а також підкреслює масштаби «жорстокої зграї» чорних дір у серці нашої галактики.
Науковці виявили у центрі Чумацького Шляху цілий рій чорних дір, який постійно перемелює зоряні системи. За останніми дослідженнями вчених із Чехії та Німеччини, довкола надмасивної чорної діри Стрілець А* сконцентрувалися тисячі дрібних чорних дір, які утворили справжню «зоряну м’ясорубку».
Виявилося, що в цьому регіоні переважають зірки В-типу — вони дещо масивніші за Сонце й здатні витримати екстремальні умови поблизу чорних дір. Натомість масивніші зірки О-типу тут не затримуються — їхнє життя біля центру галактики обривається всього за кілька мільйонів років. Після смерті вони перетворюються на чорні діри, поповнюючи небезпечний рій навколо Стрільця А*.
За словами дослідника Ярослава Хааса з Карлового університету, В-зірки можуть існувати до 50 мільйонів років, тоді як важкі О-зірки гинуть надто швидко й не витримують близькості до надмасивної чорної діри. Це пояснює, чому поблизу Стрільця А* майже немає великих гарячих зірок, зате переважають довговічніші й менш масивні.
Команда також встановила, що щільність чорних дір у центрі галактики не рівномірна — вона зростає на певній відстані від центру, а потім знижується. Це свідчить про складні динамічні процеси, які відбуваються навколо надмасивної чорної діри.
Вчені планують створити нові комп’ютерні моделі, щоб детальніше вивчити цей унікальний космічний регіон, де зорі народжуються, гинуть і стають здобиччю чорних дір. Це дослідження дає нове розуміння структури й еволюції ядра Чумацького Шляху, а також підкреслює масштаби «жорстокої зграї» чорних дір у серці нашої галактики.
