289
Цього місяця кільця Сатурна тимчасово зникнуть з поля зору науковців. Причина цього — особливе положення планети відносно Землі та Сонця: 23 березня наша планета пройде через площину кілець Сатурна, і вони стануть майже невидимими навіть у телескопи.
Кільця Сатурна зазвичай добре видно завдяки нахилу осі планети, яка відхиляється на 26,7 градуса відносно її орбіти. Це дозволяє Сонцю освітлювати їх під кутом, що робить їх яскравими та помітними. Однак раз на 13−16 років Сонце світить на них під прямим кутом, через що вони виглядають як тонка лінія. Оскільки товщина кілець становить лише кілька десятків метрів при ширині близько 100 000 км, вони фактично зникають із нашого поля зору.
Цього року цей ефект збігається з тим, що Сатурн перебуває майже прямо за Сонцем, через що навіть саму планету важко спостерігати. Аналогічна ситуація була востаннє у 2009 році. У попередні періоди, коли кільця ставали невидимими, астрономи відкрили 13 супутників Сатурна і зовнішнє кільце Е, яке зазвичай приховане яскравістю основних кілець.
Хоча кільця тимчасово зникнуть, вони почнуть поступово повертатися у квітні та травні, коли Сатурн вийде з-за Сонця. Спочатку вони будуть помітні лише на ранковому небі, а потім знову з’являться у вечірній час. Найкращий вигляд вони матимуть через кілька років, коли розкриються під новим кутом, відкриваючи нам свій протилежний бік.
Цікаво, що кільця Сатурна, можливо, є відносно молодим утворенням — деякі дослідження свідчать, що вони сформувалися лише 400 мільйонів років тому, що робить їх молодшими за акул. Незалежно від їхнього віку, періодичне зникнення кілець нагадує нам про динаміку нашої Сонячної системи та можливість відкриття нових небесних тіл у такі унікальні моменти.
Цього місяця кільця Сатурна тимчасово зникнуть з поля зору науковців. Причина цього — особливе положення планети відносно Землі та Сонця: 23 березня наша планета пройде через площину кілець Сатурна, і вони стануть майже невидимими навіть у телескопи.
Кільця Сатурна зазвичай добре видно завдяки нахилу осі планети, яка відхиляється на 26,7 градуса відносно її орбіти. Це дозволяє Сонцю освітлювати їх під кутом, що робить їх яскравими та помітними. Однак раз на 13−16 років Сонце світить на них під прямим кутом, через що вони виглядають як тонка лінія. Оскільки товщина кілець становить лише кілька десятків метрів при ширині близько 100 000 км, вони фактично зникають із нашого поля зору.
Цього року цей ефект збігається з тим, що Сатурн перебуває майже прямо за Сонцем, через що навіть саму планету важко спостерігати. Аналогічна ситуація була востаннє у 2009 році. У попередні періоди, коли кільця ставали невидимими, астрономи відкрили 13 супутників Сатурна і зовнішнє кільце Е, яке зазвичай приховане яскравістю основних кілець.
Хоча кільця тимчасово зникнуть, вони почнуть поступово повертатися у квітні та травні, коли Сатурн вийде з-за Сонця. Спочатку вони будуть помітні лише на ранковому небі, а потім знову з’являться у вечірній час. Найкращий вигляд вони матимуть через кілька років, коли розкриються під новим кутом, відкриваючи нам свій протилежний бік.
Цікаво, що кільця Сатурна, можливо, є відносно молодим утворенням — деякі дослідження свідчать, що вони сформувалися лише 400 мільйонів років тому, що робить їх молодшими за акул. Незалежно від їхнього віку, періодичне зникнення кілець нагадує нам про динаміку нашої Сонячної системи та можливість відкриття нових небесних тіл у такі унікальні моменти.
