794
Розшифровка рунічних написів на срібних прикрасах зі скарбу вікінгів, знайденого в Шотландії, привела вчених до висновку, що він міг належати не окремій людині, а цілій громаді, ймовірно, чернечій.
Галловейський скарб, виявлений у 2014 році в Бальмагі, містить понад 11 фунтів дорогоцінних металів і є найбагатшим вікінгським сховищем, знайденим у Британії чи Ірландії. Його розміщення та склад довгий час залишалися загадкою, але нові лінгвістичні дослідження пролили світло на його призначення.
Дослідники ідентифікували на артефактах кілька написів, виконаних англосаксонськими рунами, які містять староанглійські слова та імена. Один із найважливіших написів, розміщений на найбільшому наручному кільці, було перекладено як «це власність громади». Це свідчить про те, що скарб, або принаймні його частина, належав не окремій особі, а певному колективу людей, що є унікальним випадком для подібних знахідок.
Окрім цього, виявлені імена, такі як «Едгар», «Тіла», «Берколь» або «Бервульф», могли бути прізвиськами або позначеннями членів спільноти. Рунолог Девід Парсонс зазначає:
Глибший аналіз структури схованки свідчить, що її укладали у два етапи. Нижній рівень містив найцінніші предмети, серед яких 15 срібних зливків і 31 наручне кільце, запакованих у шкіряну сумку. Верхній шар, менш коштовний, міг слугувати своєрідною приманкою або маркуванням місця заховання.
Припущення про релігійну приналежність власників скарбу ґрунтується на наявності в ньому церковних предметів. Мартін Голдберг із Національного музею Шотландії підкреслює значущість цієї знахідки:
Незважаючи на ці відкриття, залишається безліч нерозгаданих питань. Чому ця спільнота закопала свій скарб? Чи знали про нього всі її члени? Чому ніхто не повернувся за ним? Відповіді, можливо, приховані у ще нерозшифрованих написах, залишених Егбертом, Тілою та Бервульфом.
Результати дослідження опубліковані в Scientific Reports.
