740
Щоб фундамент не насичувався вологою і не руйнувався, а після дощу на ділянці не утворювалися підтоплення, необхідно правильно організувати відведення води. Для цього встановлюють зливову каналізацію, зокрема точковий зливовий дренаж. Його принцип полягає у встановленні дощоприймачів, які з’єднуються трубами в єдину систему та виводять воду за межі ділянки.
Дощоприймачі розташовують під водостічними трубами. Вони оснащені знімною решіткою та фільтруючим кошиком, що затримує сміття, яке приносить вода. Такі ємності зазвичай мають квадратну або круглу форму й виготовляються з пластику або бетону. Найпоширенішими є пластикові дощоприймачі, що виробляються з морозостійкого поліпропілену. Цей матеріал стійкий до перепадів температур, агресивних хімічних впливів і механічних навантажень.
Стандартні розміри пластикових дощоприймачів — 30, 40 і 50 сантиметрів. Верхня решітка конструкції виконує не лише декоративну функцію, а й запобігає травмуванню людей. Вона також працює як первинний фільтр, не пропускаючи велике сміття до каналізації. Усередині встановлено кошик, де осідають забруднення, тому його потрібно регулярно очищати.
Для монтажу зливової каналізації зазвичай використовують труби з полівінілхлориду (ПВХ). Це жорсткі багатошарові труби помаранчевого кольору, які мають спеціальні елементи для з’єднання, зокрема гумові ущільнювачі. Вони стійкі до корозії і витримують вплив лугів та кислот, мають високий рівень зносостійкості та тривалий термін експлуатації.
Після вибору труб необхідно визначити місця їх розташування та викопати траншеї. У деяких випадках спочатку знімають пухкий ґрунт і замінюють його піщаною основою. Далі прокладають вимощення з тротуарної плитки. Глибина траншеї зазвичай відповідає багнету лопати, і важливо дотримуватися рівномірної глибини на всій її довжині. Щоб забезпечити хороший стік води, канали повинні мати нахил у бік збору води.
Дощоприймачі встановлюють під водостічними трубами, після чого укладають труби діаметром 110 міліметрів із нахилом не менше 3 % (тобто 3 сантиметри на кожен метр труби). Для з’єднання труб використовують спеціальні фітинги, які дозволяють створювати як прямі, так і кутові з’єднання. Якщо ділянка має ухил, для компенсації перепадів висот застосовують косинці на 90 градусів.
Після укладання труб їх засипають піском і ретельно ущільнюють. У місцях проходження дренажної системи роботи виконують акуратно, щоб не пошкодити труби. Засипання здійснюють у два етапи: спочатку укладають змочений, але не перезволожений пісок шарами по 5 сантиметрів, що допомагає рівномірно розподілити навантаження та запобігти пошкодженню системи.
Завершивши встановлення зливової каналізації, можна переходити до облаштування вимощення, встановлення бордюрів та укладання тротуарної плитки.
