Що заважає нам жити сьогоденням? Тривога не вирішує ніяких проблем, а лише витрачає нашу енергію

Люди, що живуть з тривожністю, знають, як це виснажує. Іноді ми так багато думаємо, що втрачаємо спокій і щастя в сьогоденні.

Ми передбачаємо негативні події в майбутньому, які можуть і не статися, або страждаємо через них так, ніби вони вже сталися.

Ми з підозрою ставимося до тих, хто проявляє до нас максимум тепла і підтримки, бо постійно намагаємося захистити себе від болю та розчарування. Зрештою ми перестаємо жити та клеїмо пластир на відсутній рані.

Тривога означає постійне прагнення розв’язувати проблеми майбутнього.

Ми поводимося так, ніби наперед знаємо, хто і як проявить себе в якійсь ситуації, ніби нам відомі всі таємниці життя і ми зможемо запобігти всім проблемам, якщо тільки гарно постараємось.

Ми розриваємо стосунки з симпатичними нам людьми, тому що нам здається, що вони нас підводять; ми відмовляємося від речей, які нам подобаються, тому що боїмося, що вони призведуть до страждань і розчарувань, ми перестаємо говорити на деякі теми, побоюючись, що нас неправильно зрозуміють.

Ми позбавляємо себе багатьох відчуттів, цікавих компаній і досягнень, думаючи, що таким чином захистимося та врятуємо себе від страждань, але насправді тільки позбавляємо себе спокою.

Ніхто не знає, що буде завтра.

Як би нам не здавалося, що ми все знаємо про людей або життя в цілому, нас чекає ще багато несподіванок.

Але тривожність забирає у вас право відкритись людині з кращого боку, право на себе і свій світ. Вона занурює вас у світ негативу, який ви самі створюєте у своїй голові, і не випускає звідти, змушуючи сидіти на самоті серед думок про невдачі та поразки.

Тривога забирає наш спокій сьогодні, не вирішуючи ніяких проблем завтра. Вона краде наш шанс на щастя і наповнює нас страхами та сумнівами, які паралізують нас і не дають впевнено рухатися вперед.

Жити з тривожністю — це весь час ходити з важким серцем і неспокійним розумом. Це намагатися жити добре і щасливо, але постійно згинатися під тягарем своїх думок. Це постійний пошук рішень до відсутніх проблем, час розтрачений на ситуації, які існують тільки у вашій голові.

Життя з тривогою — це внутрішня війна в ім’я недосяжного світу.