3
Німецькі вчені розробили новий метод виявлення життя, який може бути корисним для майбутніх космічних місій. В основі дослідження лежить спостереження за рухом мікроорганізмів у відповідь на певні хімічні речовини — явище, відоме як хемотаксис.
У ході експерименту науковці перевірили три види мікроорганізмів: дві бактерії (Bacillus subtilis і Pseudoalteromonas haloplanktis) та архею Haloferax volcanii. Всі вони здатні виживати в екстремальних умовах, що робить їх перспективними моделями для пошуку життя на Марсі або інших планетах. Виявилося, що всі три види реагують на амінокислоту L-серин, яка, за припущеннями, може існувати й на Марсі.
Дослідники застосували спрощений метод, який можна легко адаптувати для космічних апаратів. Вони використали слайд із двома камерами, розділеними мембраною: з одного боку розміщували мікроби, а з іншого — L-серин. Якщо мікроорганізми були живими та рухливими, вони просувалися крізь мембрану до хімічного стимулятора.
Такий підхід, на думку вчених, може стати доступним способом виявлення життя на інших планетах. Для його використання у космосі необхідно розробити компактне та автономне обладнання, здатне витримувати складні умови міжпланетних польотів. Якщо ці виклики буде подолано, методика зможе значно спростити та здешевити пошук життя в таких місцях, як океан під льодом Європи — супутника Юпітера.
Німецькі вчені розробили новий метод виявлення життя, який може бути корисним для майбутніх космічних місій. В основі дослідження лежить спостереження за рухом мікроорганізмів у відповідь на певні хімічні речовини — явище, відоме як хемотаксис.
У ході експерименту науковці перевірили три види мікроорганізмів: дві бактерії (Bacillus subtilis і Pseudoalteromonas haloplanktis) та архею Haloferax volcanii. Всі вони здатні виживати в екстремальних умовах, що робить їх перспективними моделями для пошуку життя на Марсі або інших планетах. Виявилося, що всі три види реагують на амінокислоту L-серин, яка, за припущеннями, може існувати й на Марсі.
Дослідники застосували спрощений метод, який можна легко адаптувати для космічних апаратів. Вони використали слайд із двома камерами, розділеними мембраною: з одного боку розміщували мікроби, а з іншого — L-серин. Якщо мікроорганізми були живими та рухливими, вони просувалися крізь мембрану до хімічного стимулятора.
Такий підхід, на думку вчених, може стати доступним способом виявлення життя на інших планетах. Для його використання у космосі необхідно розробити компактне та автономне обладнання, здатне витримувати складні умови міжпланетних польотів. Якщо ці виклики буде подолано, методика зможе значно спростити та здешевити пошук життя в таких місцях, як океан під льодом Європи — супутника Юпітера.
