77 
| Однією з особливостей Південного Кавказу є поселення-фортеці, які існували в горах між другим і першим тисячоліттями до нашої ери
Однією з особливостей Південного Кавказу є поселення-фортеці, які існували в горах між другим і першим тисячоліттями до нашої ери. Прикладом такого місця є Дманісі, древня фортеця, яка досі дивує дослідників.
У горах Кавказу на півдні Грузії розташована фортеця бронзової доби, яка привертає увагу дослідників, адже вони не впевнені у її первісному призначенні. Це місце, розташоване на перехресті шляхів між Європою та Азією, відоме під назвою Дманісі, пише IFLScience.
Фортеця Дманісі, якій приблизно 3 000 років, є частиною серії поселень-фортець, що з’явилися на Південному Кавказі між другим і першим тисячоліттями до нашої ери.
Попередні розкопки розпочалися у 2018 році, але лише наступного року археологи виявили додатковий шар зовнішніх фортифікаційних стін. Це відкриття значно розширило відомі межі поселення, демонструючи його масштабність.
Повну площу фортеці Дманісі неможливо було оцінити з рівня землі, лише завдяки фотографуванню з дрона. Дослідники зробили 11 000 аерознімків, які потім об’єднали для створення комплексної карти фортеці.
«Результати цього дослідження показали, що об’єкт — у понад 40 разів більший, ніж вважалося спочатку, включаючи велике зовнішнє поселення, захищене кілометровою фортифікаційною стіною», — пояснив автор дослідження доктор Натаніель Ерб-Сатулло.
Детальний аналіз виявив такі особливості, як могили, системи полів і кам’яні споруди в межах поселення, що додало цінної інформації про його планування.
Подвійні фортифікаційні стіни, побудовані з необтесаних валунів товщиною до 2 метрів, схоже, збудовані як єдина, взаємопов’язана оборонна система. Це дозволяє припустити, що внутрішнє і зовнішнє поселення співіснували, що робить фортецю Дманісі одним із найбільших відомих поселень на Південному Кавказі в епоху пізньої бронзи й залізного віку.
Цікаво, що зовнішнє поселення містить мінімум археологічних доказів, таких як знаряддя праці або предмети побуту, що залишає дослідникам лише припущення про його використання. Цілком можливо, що це місце було заселене лише сезонно, слугуючи прихистком для скотарів під час міграцій. Така функція могла б пояснити значні зусилля, вкладені в його будівництво, попри відсутність великого постійного населення.
Хоча точне призначення фортеці Дманісі залишається невідомим, дослідники вірять, що подальші дослідження проллють світло на її роль в античному суспільстві. Вивчення щільності населення, переміщення худоби та сільськогосподарських практик, можливо, дасть відповіді на ці питання і допоможе глибше зрозуміти цю загадкову пам’ятку.
Раніше Фокус писав про першу в історії тривимірну мапу. Її виявили у французькій печері.
А також ми розповідали, де саме Александр Македонський розбив персів, що стало поворотним моментом в історії полководця.