150
Знімок незвичайного утворення на поверхні Червоної планети зробив апарат Mars Reconnaissance Orbiter.
На новому знімку NASA видно «марсіанську квасолю», яка насправді являє собою замерзлі дюни в північній півкулі Марса, пише LiveScience.
Знімок був зроблений апаратом NASA Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), який надав захопливий вид зверху на «марсіанські боби». Вчені вважають, що ці дивні дюни можуть надати свідчення життя на Марсі в давнину.
Особливість зробленого знімка в тому, що марсіанські дюни на ньому виглядають зовсім нерухомо. Річ у тім, що дюни на Марсі, як і на Землі, зазвичай мігрують, адже вітер підхоплює піщинки з одного боку дюни та перекочує їх на інший. Саме завдяки цьому процесу, дюни виглядають як дуже повільні морські хвилі.
Але дюни на знімку вкриті шаром інею з вуглекислого газу, який утворюється під час зими на північній півкулі Марса. Саме мороз не дає вітру перекочувати піщинки, і так триває аж до весняної відлиги.
Вкриті інеєм дюни допомагають ученим зрозуміти, чи існувала вода на поверхні Марса досить довго, щоб на планеті могло зародитися життя. Попри те, що іній складається з вуглекислого газу, а не з води, він все одно впливає на ймовірність того, що на Марсі протягом тривалих періодів у минулому була вода.
Кількість вуглекислого газу на Марсі варіюється залежно від кута нахилу планети щодо Сонця. Земля трохи коливається, обертаючись навколо злегка нахиленої осі, і це дає нам різні пори року. Але нахил осі Марса сильно коливається протягом мільйонів років, кардинально змінюючи його пори року. Коли Марс нахилений досить сильно, лід із вуглекислого газу перетворюється на газ у великих масштабах — достатньо, щоб створити більш щільну атмосферу всієї планети. Ця щільніша атмосфера могла б підтримувати рідку воду протягом тривалих періодів.
З кращим розумінням того, як іній з вуглекислого газу з’являється і зникає в сучасних умовах на Марсі, вчені можуть робити більш точний аналіз минулого клімату на Марсі. Вивчення того, як іній змінюється залежно від пори року, також може допомогти вченим розпізнати геологічні утворення, викликані вуглекислим газом, розкриваючи більше деталей про мінливий клімат планети. Якщо були періоди часу, коли клімат підтримував стабільну рідку воду, є велика ймовірність, що Марс міг підтримувати мікробне життя — і воно навіть може все ще десь ховатися.
