145
Фізики продовжують досліджувати процеси випаровування чорних дір, запропоновані Стівеном Гокінґом ще у 1974 році. Теорія стверджує, що чорні діри, завдяки квантовим ефектам, можуть випускати частинки у вигляді випромінювання, відомого як випромінювання Гокінґа. Згодом вони втрачають масу, енергію і поступово зникають. Однак це випаровування є надзвичайно тривалим процесом. Для чорної діри з масою Сонця він може зайняти 10 у 67 ступені років — значно довше, ніж вік нашого Всесвіту, пише Live Science.
Процес випаровування створює так званий інформаційний парадокс чорних дір. За квантовою механікою, інформація про початковий стан матерії, що потрапляє в чорну діру, не повинна зникати. Але теорія випаровування чорних дір припускає втрату цієї інформації, що суперечить фундаментальним законам фізики.
Дослідники пропонують різні способи вирішення цього парадоксу. Деякі вивчають вплив ентропії на квантову інформацію, інші досліджують ідею квантової нелокальності, яка припускає, що частинки всередині чорної діри можуть бути квантово пов’язані з частинками поза її межами. Це може пояснити, як інформація «зберігається» під час випаровування.
Теоретичні уявлення про випаровування чорних дір є важливим кроком у розумінні квантової гравітації — об’єднання квантової механіки та загальної теорії відносності. Хоча прямого доказу існування випромінювання Гокінґа поки немає, подальші дослідження можуть пролити світло на фундаментальні принципи роботи Всесвіту.
Чорні діри залишаються важливим об’єктом наукових досліджень, оскільки вони дозволяють перевіряти гіпотези про взаємодію матерії, енергії та простору-часу у найекстремальніших умовах.
Фізики продовжують досліджувати процеси випаровування чорних дір, запропоновані Стівеном Гокінґом ще у 1974 році. Теорія стверджує, що чорні діри, завдяки квантовим ефектам, можуть випускати частинки у вигляді випромінювання, відомого як випромінювання Гокінґа. Згодом вони втрачають масу, енергію і поступово зникають. Однак це випаровування є надзвичайно тривалим процесом. Для чорної діри з масою Сонця він може зайняти 10 у 67 ступені років — значно довше, ніж вік нашого Всесвіту, пише Live Science.
Процес випаровування створює так званий інформаційний парадокс чорних дір. За квантовою механікою, інформація про початковий стан матерії, що потрапляє в чорну діру, не повинна зникати. Але теорія випаровування чорних дір припускає втрату цієї інформації, що суперечить фундаментальним законам фізики.
Дослідники пропонують різні способи вирішення цього парадоксу. Деякі вивчають вплив ентропії на квантову інформацію, інші досліджують ідею квантової нелокальності, яка припускає, що частинки всередині чорної діри можуть бути квантово пов’язані з частинками поза її межами. Це може пояснити, як інформація «зберігається» під час випаровування.
Теоретичні уявлення про випаровування чорних дір є важливим кроком у розумінні квантової гравітації — об’єднання квантової механіки та загальної теорії відносності. Хоча прямого доказу існування випромінювання Гокінґа поки немає, подальші дослідження можуть пролити світло на фундаментальні принципи роботи Всесвіту.
Чорні діри залишаються важливим об’єктом наукових досліджень, оскільки вони дозволяють перевіряти гіпотези про взаємодію матерії, енергії та простору-часу у найекстремальніших умовах.
