Найбільший кратер у Сонячній системі не такий, як вважалося: що виявили на Місяці (фото)

Поверхня Місяця вкрита величезною кількістю кратерів, які були створені протягом мільйонів років постійного бомбардування астероїдами. Найбільшим кратером на Місяці та в усій Сонячній системі є басейн Південний полюс-Ейткен, якому приблизно 4 млрд років, а його діаметр, як вважається, становить приблизно 2500 км. Нове дослідження, опубліковане в журналі Earth & Planetary Science Letters, припускає, що цей гігантський кратер був створений не так, як вважали вчені, і може мати набагато більший розмір, пише ScienceAlert.

За словами вчених, вивчати басейн Південний полюс-Ейткен складно через те, що він має величезні розміри, а тому науковці досі намагаються точно визначити, який же справжній діаметр цього кратера і яку він має форму насправді.

Минулі дослідження засвідчили, що цей кратер був створений унаслідок падіння величезного астероїда, який під час удару мав похилу траєкторію. При цьому удар спричинив утворення швидше овального, а не круглого кратера. Ця теорія припускає, що уламки від удару поширювалися в основному в одному напрямку від південного полюса Місяця.

Вчені використовували дані орбітального апарату Lunar Reconnaissance Orbiter, який обертається навколо Місяця з 2009 року, і збирає дані про поверхню і геологію нашого супутника. Вчені вивчили понад 200 об’єктів, які розкидані по околицях ударного кратера. Дослідження показало, що басейн Південний полюс-Ейткен все ж більш круглий, а не овальний.

Будь-який удар астероїда призводить до викиду гірських порід із надр Місяця та їх розповсюдження по поверхні. З огляду на те, що на Місяці немає ерозії, викликаної геологічною або ж атмосферною активністю, яка могла б приховати докази удару на Землі, на супутнику нашої планети вони все ще присутні.

За словами вчених, більш кругла форма ударного кратера припускає, що астероїд упав на Місяць не під кутом, а скоріше врізався майже перпендикулярно. При цьому дослідження виявляє, що уламки від удару розподілені більш рівномірно, ніж передбачалося. Це означає, що роботизовані місії або астронавти зможуть отримати доступ до гірських порід із надр Місяця, які зазвичай складно вивчати. Це дасть змогу зрозуміти, як же насправді відбувався процес утворення Місяця, адже це ще залишається предметом суперечок серед учених.

Зараз вважається, що Місяць є шматком Землі, який відірвався від неї внаслідок зіткнення з величезним об’єктом понад 4 млрд років тому. Але інші теорії припускають, що Місяць був захоплений гравітацією Землі або ж утворився з хмари уламків, які оберталися навколо нашої планети.

За словами вчених перпендикулярний удар астероїда, який створив басейн Південний полюс-Ейткен, може пояснити деякі дивні особливості кратера. Наприклад, вимірювання гравітації Місяця в цьому регіоні показують, що кора супутника Землі під кратером набагато щільніша, ніж її оточення. Можливо, це можна пояснити тим, що там ховається величезний щільний шматок астероїда.