299
Після обрання Дональда Трампа президентом США найбільше непокоїть те, що він нав’яже Україні невигідну угоду з Росією, яка обернеться катастрофою для всього світу.
Про це йдеться у редакційній статті The Economist.
Кремлівський диктатор уже заявляв, що він, можливо, готовий заморозити військові дії по лінії фронту. Але він вимагає, щоб Захід зняв санкції, а Україна відмовилася від членства в НАТО, була демілітаризована, “денацифікована” і формально нейтральна.
“Якби Трамп підтримав це, Путін досяг би більшості своїх військових цілей, а Україна зазнала б катастрофічної поразки. Ба більше, президент Росії не поважає жодного папірця. Він сподівався б, що післявоєнна Україна, охоплена внутрішніми чварами та звинуваченнями на адресу Заходу, сама впаде йому в руки. Якщо цього не станеться, він може захопити більше території силою. Самопроголошений опікун російськомовного населення України, він міг би легко придумати привід”, – пише видання.
Але обнадіює те, що така угода буде також публічною поразкою Америки та приниженням для Трампа. Тому він прагнутиме укласти угоду, яка дасть Україні гарантії безпеки щонайменше до кінця його президентського терміну. А для цього США мають необхідні важелі впливу.
Наприклад, Білий дім може пригрозити Кремлю, що забезпечить Україну ще більш смертоносною зброєю, а російська економіка буде корчиться під гнітом ще жорсткіших санкцій. І раніше чи пізніше Путіну доведеться поставитися до цих загроз серйозно.
“Відновлення кордонів 1991 року — нездійсненна мрія. З морального та юридичного погляду вся ця земля належить Україні, але в неї недостатньо солдатів, зброї та боєприпасів, щоб повернути її. Натомість метою має бути створення умов для процвітання України на території, яку вона зараз контролює”, – вважають автори статті.
А для цього потрібна стабільність та реконструкція, які безпосередньо залежать від гарантій безпеки України, що й буде головною темою переговорів.
“The Economist стверджує, що найкращим способом захисту України був би її вступ до НАТО. Членство допомогло б запобігти її нестабільності… і досягнення Путіним його кінцевої мети — дестабілізації та домінування в Європі. Це також привело б до Альянсу найбільшу, найінноваційнішу і загартованішу в боях армію та оборонну промисловість Європи — те, що Трампу могло б сподобатися, бо тоді НАТО потребуватиме менше американських солдатів”, – зазначають автори статті.
І хоча членство України в НАТО ускладнює питання, як бути з окупованими територіями у світлі зобов’язань щодо колективної оборони (стаття 5), відповідь на нього існує.
“Гарантія не повинна поширюватися на частини України, які зараз окупує Росія, — так само, як вона не поширювалася на Східну Німеччину, коли Західна Німеччина приєдналася 1955 року. Військам з інших країн НАТО, можливо, не потрібно буде базуватись в Україні у мирний час, як це було, коли Норвегія приєдналася 1949 року”, – нагадало видання історичні прецеденти.
При цьому деякі країни, такі як Великобританія, Франція та Німеччина (у разі обрання нового канцлера) можуть погодитися розмістити свої війська в Україні для стримування РФ. Це було б “елегантним рішенням”, для якого від Трампа була б потрібна тільки формальна підтримка.
Припинення вогню надало б два альтернативні сценарії майбутнього України. Якщо переговори завершаться так, як хоче Путін, Україна втратить інтерес Заходу і “згниє”, а Росія збільшить свій військовий потенціал. Але за сильної підтримки Заходу Україна могла б використати припинення бойових дій, щоб відновити економіку, оновити державну систему та створити міцні умови для стримування російської агресії. І головне завдання майбутніх переговорів – гарантувати, що цей сценарій візьме гору над його похмурою альтернативою.
