188
Уперше в Європі на території кампусу Університету Верони в Сан-Флоріано-ін-Вальполічелла було висаджено виноградні лози, розроблені із застосуванням новітньої генетичної технології (NGT).
Ці лози сорту Шардоне вирізняються підвищеною стійкістю до несправжньої борошнистої роси. Проєкт реалізувала дослідницька група з агрогенетики Інституту біотехнологій Університету Верони під керівництвом Маріо Пеццотті у співпраці з університетським стартапом Edivite, пише Wine News.
Професор виноградарства Університету Падуї та науковий консультант проєкту Джованні Баттіста Торніеллі зазначає: «Основні виклики майбутнього пов’язані зі стійкістю рослин, особливо на тлі зміни клімату. Чи готові нинішні сорти, що формують ідентичність наших регіонів, справлятися з цими змінами? Метод NGT може стати одним із рішень, оскільки він дає змогу зберегти генетичну структуру сорту, модифікуючи лише окремі характеристики для поліпшення стійкості. Це перспективний напрямок для розвитку виноградарства».
Професорка сільськогосподарської генетики Університету Верони та співзасновниця Edivite Сара Зеноні наголошує, що «нова технологія значно змінила підхід до роботи з генетичним матеріалом, зробивши його більш точним і гнучким». Вона також розповіла, що 2019 року її команді вперше вдалося відновити виноградну лозу з однієї клітини, а 2022 року — створити першу лозу NGT, яка має мутацію гена DMR6, що забезпечує їй захист від несправжньої борошнистої роси.
Нові генетичні технології (NGT), відомі також як «генні ножиці» або Crispr/Cas9, дають змогу точково редагувати генетичний код рослин, змінюючи їхні властивості. Це спрямоване втручання прискорює селекцію. Згідно з поточним законодавством, редагування геному регулюється правилами для ГМО, що обмежує проведення польових випробувань. Проте, завдяки змінам в італійському законодавстві, які набрали чинності в травні 2023 року, стало можливим проведення польових експериментів із лозами NGT за дотримання суворих умов.
