417
Дізнайтеся про поширені помилки під час підготовки грядок для озимого часнику, а також як правильно заправити ґрунт.
Помилка №1. Неправильне внесення органіки
Як правильно вносити органіку? Перегній вносять під перекопування, під підготовку ґрунту, під попередників або за місяць до посадки. Під попередників – навіть краще: знижується кількість азоту.
І гній: заправляти ним борозни перед посадкою не варто. Бажано внести його під попередників. Якщо ґрунт дуже бідний і немає перегною – за 2-3 місяці до посадки.
Але заправка гноєм виправдана лише на бідному ґрунті, і під часник краще вносити перегній-сипець. Гній сприяє надмірному зростанню листя та стрілок і, як надлишок азоту, підвищує ймовірність ураження хворобами, знижує лежкість часнику.
Помилка №2. Про азотні добрива
З осені вносять азотні добрива не часто. У цьому немає потреби. Зубчики часнику мають укорінитися, але не проростати. І вже принаймні не пускатися в активне зростання, адже підмерзнуть сходи.
Та й у холодному ґрунті під час посадки часнику ґрунтова біота не буде працювати – адже вона повинна “переробити” азот.
А навесні з талими водами частина добрив іде у нижні шари ґрунту, вимивається.
Тож, з одного боку, начебто й потрібен азот, зокрема для розподілу в ґрунтовому шарі, з іншого – ймовірні втрати.
Іноді азотні добрива вносять до складу комплексних – наприклад, азофоска. У більшості випадків азот вносять як підживлення навесні.
Помилка №3. Про концентрацію солей та сумісність
Розповідаємо про всі добрива для заправки. Зокрема, перед посадкою часто вносять фосфорно-калійні добрива – від 1/3 до 2/3 річної норми. Вносять сульфат калію, калімагнезію, суперфосфат тощо.
Це потрібно і для мобілізації елементів живлення – той же фосфор доступний не відразу, і той же суперфосфат протягом року буде доступний лише на 40% у середньому.
Але розсипати добрива перед самою посадкою не потрібно. Високі концентрації солей можуть обпалити зубчики, що укоріняються. Або навесні. Ось чому добрива вносять під перекопування – і заздалегідь.
Крім того, не варто поєднувати несумісне. Отож, не змішують фізіологічно кислі та лужні добрива. Наприклад, у гною кисла реакція, а у золи – лужна. Тому золу з гноєм змішувати не варто.
До того ж, при суміщенні ряду елементів можуть утворюватися важкорозчинні з’єднання. При внесенні добрив восени та під час весняно-літніх підживлень, про це важливо замислюватися.
