257
0
Практично всім нам доводилося вранці шкодувати про зроблене чи сказане напередодні зопалу, «на п’яну голову». Часом здається, що в нормальному стані ми б так ніколи не вчинили. Однак алкоголь надає пригнічуючу дію на нейрони, насамперед на ті, що залучені в контроль, концентрацію та емпатію.
Ми гірше розуміємо інших людей і нерідко гірше з ними контактуємо, однак етичні погляди людини спиртне не змінює: воно лише розгальмовує і «знижує планку» доступного. До таких висновків прийшли автори дослідження, опублікованого в журналі Psychopharmacology. Для цього Кетрін Френсіс (Kathryn Francis) і її колеги з британського Університету Бредфорд провели незвичайний експеримент.
Здоровим дорослим добровольцям психологи давали випити горілки та стежили, як змінюються їхні оцінки та погляди по мірі сп’яніння. Так, піддослідним пред’являли портрети людей, просячи по обличчю вгадати емоції, які переживають ті. Як і можна було очікувати, розуміння погіршувалося тим сильніше, чим більше випив чоловік.
Крім того, вчені досліджували зміни моральних суджень добровольців, задаючи їм стандартні завдання, такі як відома проблема вагонетки, в якій пропонується вирішити складну етичну дилему. На відміну від емпатії, змін у цій області не виявилося: навіть напиваючись, піддослідні в цілому зберігали свої звичайні етичні погляди та норми. І якщо в тій же проблемі вагонетки людина воліла вбити одного, щоб врятувати п’ятьох, то, неабияк випивши спиртного, вона відповідала так само.
Все це, на думку психологів, показує, що даремно ми вважаємо п’яного «зовсім іншою людиною»: особистісні характеристики залишаються незмінними, і межа між добром і злом залишається на звичайному місці. Інша справа, що алкоголь погіршує здатності мозку контролювати себе і свою поведінку — і дає зручне виправдання вранці.